Сім'я – це частина суспільства, на який тримається держава.
В залежності від того здорова вона чи ні, забезпечена – чи ні і залежить мораль суспільства.
Основа для кожної сім'ї – це її добробут. В той час саме добробут формує свідомість сім'ї в тому числі і дітей, як майбутнє покоління кожної держави. Для сім'ї важливо, щоб було житло – нехай маленьке, нехай не дуже комфортабельне , але своє. Для сім'ї важливо, щоб була робота, ну і , звичайно, — кохання.
Кожна сім'я повинна розуміти, що держава про неї піклується. Кожен член сім'ї, кожна людина хоче мати гарантовані соціальні свободи на гідність, справедливість, законність і право на правду. Саме це повинно гарантувати держава своїм громадянам.
А чи так це?
Демократична соціальна держава повинна гарантувати достойну старість для пенсіонерів, справедливий суд, базове безкоштовне лікування, базову освіту. А на то мість результатом бездарного управління стала корупція, безробіття, бідність і зомбованість.
Сім'ї вимушені «тимчасово» розділятись , щоб хоча б хтось із подружжя виїхав за кордон на заробітки. А там вони за декілька років асимілюються до нових умов, отримують тимчасове громадянство і.. - решта сім'ї вже готовиться в дорогу. А якщо навіть ні, то діти, які залишилися фактично без сім'ї виростають, як бур'ян в полі.
Про яку здорову сім'ю ми хочемо говорити, якщо нічого їсти?
Підростають діти, дивляться на батьків і кажуть – а чого ти батьку добився в цьому життя, для чого ти платив відрахування в пенсійний фонд все життя, щоб отримувати оті 2 тис. грн?
Ні, я так не хочу жити, як Ви – платити податки і відрахування не відомо куди і для чого.
Оце вам і програмування на майбутнє поведінки дитини!
Ось вам і готовий емігрант в кращому випадку, а в гіршому – злочинець.
Та, ні!
Він не хотів грабувати – просто не було роботи і можливості прогодувати сім'ю!
А де тут держава?
Де міністерство молоді?
Чим оте міністерство займається?
І знову ми повертаємось до того ж - високих чиновників не турбує життя простого народу. Згадайте – колись все працювала і не було безробіття, а зараз залишились все ті ж адміністрації, міськоми.. які вдають, що щось роблять, але в дійсності – це просто симуляція.
Яка з них користь, коли ніщо і ніде не працює і сім'ї змушені їхати на заробітки?
Це вони, чиновники, як сиділи так і сидять, а в сільських школах залишилось з десяток школярів..
Хіба колись так було?
Так не повинно бути!
Піклування про молоде покоління, а рівно і про пенсіонерів – це не просто обв'язок держави, це її фундамент, тому що воно породжує віру , або невіру в серцях людей. А без цієї віри держава не може вистояти, відродитись і побудувати щасливе майбутнє.
Не має позитивного прикладу в таких сім'ях для діточок, які породять колись наступне покоління без віри і надії , але з метою розбагатіти , здобути оті папірці , що називаються ГРОШІ. Втрачаються цінності , які повинна була нести здорова сім'я – патріотизм, гордість за державу, за свій народ!
То хіба це не зрозуміло? Держава поступово перетворюється на країну третього світу , втрачаючи не тільки економіку, але і мораль, сім'ю.
Держава повинна мати концепцію побудови здорового суспільства і її основи – сім'ї. І підтримка держави повинна означати не просто виплату коштів на дитину, а , перед усім, забезпечення її здоров'я, віри в майбутнє, як будівника країни, а приклад турботи за пенсіонерами повинен бути наглядним уроком плідно працювати на країну, платити податки і відрахування в пенсійний фонд, звеличаючи свою рідну країну.
Чи може окрема бідна сім'я забезпечити формування достойного громадянина країни? – Звичайно, ні, але кошти на дитину такі батькі отримують своєчасно. А що вони з ними роблять? – Пропивають, або в кращому випадку, якось всі разом живуть...А точніше – існують.
То хіба така сім'я буде основою держави?
То куди дивляться чиновники – хіба така допомога виконує своє призначення ?
А хіба в таких сім'ях виростуть здорові духом і волею діти – будівники країни?
Хіба діточки на позитивниз прикладах батьків будуть запрограмовані на розвиток, навчання, чесну працю, патріотизм і законопослушеість?
Звичайно, ні!
То що ж тоді нам робити?
Може забрати всіх дітей в інтернати? – то інтернета закриваються...
А ви знаєте як там живеться дітям?
То що ж нам, люди добрі, робити?
Відповідь лежить на поверховості – дати можливість батькам працювати і отримувати достойну зарплату, а потім нараховувати достойну пенсію – ось це потрібно робити!
Це не тільки зменшить виплати по безробіттю, це закріпить фундамент сім'ї і , як результат, діти захочуть перейняти приклад батьків, а це і є міцна сім'я – основа кожної держави.
А для цього потрібно не тільки дати можливість займатись приватним торговим бізнесом на пільгових умовах, але і заохочувати створювати виробництва , надаючи дешеві кредити, держава повинна турбуватись про це.
А для цього потрібні сформувати плани розвитку не тільки супермаркетів, але і кожного із регіонів і саме головне – призначити відповідальних чиновників за принципом замкнутої системи на отримання зарплати по кінцевому варіанту – точніше, по – результату роботи.
І знову ми змушені повертатись до безвідповідальної системи управління. Ми знову і знову вибираємо депутатів і президентів за красиві слова, не маючи можливості з них спитати.
Міцна і здорова сім'я повинна бути пріоритетом для держави. Ось тоді кожен громадянин буде мати гордість за країну, поважати і цінувати своїх батьків, предків.
Так могло б бути.. Так повинно бути.
#37 в Не художня література
#607 в Сучасна проза
управління підприємством, ефективність управління, система управління підприємством
Відредаговано: 20.01.2023