Частина 2. Розділ 18. Здоров'я нації

     Іще до недавно ми пам'ятаємо як жили в країні, де держава турбувалася про здорове суспільство.      Медицина іще працювала на клятві Гіппократа.

    Де то все ділося?

    Зараз про це уже ніхто не згадує. Тепер медицина – то є комерційна структура. Попри те, що і зараз вона фінансується з бюджету, але побори з населення продовжуються. Любий лікар від терапевта в поліклініці до хірурга, від дільничого лікаря в провінції до сімейного лікаря в столиці – всі хочуть «заробити» на горі простої людини, яка і сама не знає як вижити – як звести кінці з кінцями. Всі оті реформи з сімейним лікарем першого рівня надання медичної допомоги для простого громадянина не відчутні.

     Так, зарплату сімейним лікарям збільшили, але де тут людина , де покращення? Не дай Боже зараз хворіти!

     В системі глобального хаосу в управлінні і медицині в особливості – всі заплановані медичні реформи – то пусті звуки .

     Як же можна зрушити з місця цю проблему?

    Перше: зміни в медицині повинні бути кардинальними і обов'язково пов'язані в комплексі загального контексту реформування управління на принципах, які висвітлені в Конституції, а саме - рівного права на медичне обслуговування.

    Друге: і це головне – беззаперечне дотримання клятви Гіппократа. Любе її доказане порушення – це втрата подальшої медичної практики таким лікарем.

  Третє: – відповідальність за ненадання якісної медичної допомоги.  Простіше – встановлене і доказане порушення – це втрата подальшої медичної практики таким лікарем.

   Четверте: – відповідальність за свідоме ненадання якісної медичної допомоги. Простіше – невірно-встановлений діагноз – мінімум втрата можливості займатись медичною практикою на певний період, а при встановлених обтяжуючих наслідках - кримінальна відповідальність.

    П’яте: – якісне навчання і доступ до медичних інститутів тільки за результатами здачі екзаменів без платної контрактної основи (за виключенням іноземців, як це було раніше). Молоді медичні випускники після інтернатури повинні обов'язково відпрацювати встановлений термін (мінімум 3 роки) за направленням за місцем розподілення (як і раніше), а випадку відмови – штраф в 10 кратному розмірі вартості навчання.

   Шосте: – у випадку зговору лікаря з фармацевтичними закладами з необгрунтованим рецептам для пацієнтів – штраф в розмірі 100 кратної вартості таких ліків.

   Сьоме: – медична медицина повинна базуватись на медичному страхуванні відповідно до такого закону. Для пенсіонерів – безкоштовна страховка коштом держави, всі інші – страхування працівників, або підприємців коштом окремого страхового полюса. Всі інші непрацюючі громадяни – при наявності страховки від центру зайнятості

  Восьме: – всі інші побори зі сторони медичних закладів або лікарів – адміністративна відповідальність в формі штрафу і відсторонення від медичної практики.

     Девяте: – документообіг тільки через інтернет мережі.

    Вся політика медичної допомоги повинна бути розроблена в комплексі Урядом і затверджена Верховною Радою в формі закону попередню узгодженим з Конституційним судом, оцінений на ризики науковими інституціями і відповідно -фінансованими коштами бюджету  захищеними статтями.

    Всі інші недержавні клініки і лікувальні заклади повинні придбати медичну ліцензію , своєчасно проходити переатестацію та виконувати всі встановлені вимоги до лікаря і надання медичної допомоги , проведення медичної практики і етики. Особлива увага до фармацевтичних закладів – аптек. Безумовно дотримання відповідності і наявності документів і обладнання.

    При цьому основне – наявність державного сектору аптек з регульованими цінами на ліки !

     І іще – відповідальність за наявний сертифікат і прострочені ліки повинно однозначно каратись відкликанням ліцензії , закриття і конфіскації всіх наявних активів. При визначених обтяжуючих обставинах - кримінальна відповідальність, компенсація лікування і реабілітації потерпілих.

     Медицина – це інструмент підтримання генофонду нації в робочому стані. Держава повинна бути зацікавлена в здоровій нації. Надмірні витрати на медицину – недопустимі як з фінансової сторони , так і з економічної і демографічної ситуації в країні. Для цього потрібно перед усім профілактика, фізкультура, оздоровлення , а уже потім – лікування. Хвора нація – це небезпечне явище для держави.

     А чи багато сил покладається зараз на профілактику і запобігати захворюванням?

     А чи популяризує держава здоровий спосіб життя , спорт, масову фіззарядку, як то наприклад, в Китаї заняття йоги?

     А чим займаються наші діти – як вони ростуть, що для цього робить держава?

     Якщо коротко, — то держава втрачає свій генофонд. А , як відомо, люди – це основний капітал держави. Для цього необхідно популяризувати спорт – і взагалі – здоровий спосіб життя . Про це не подумають олігархи – це обов'язок і турбота держави, яка повинна турбуватись про здорову націю . В противному випадку – навіщо тоді нам потрібна така держава?

     А чи зацікавлені лікарі реально лікувати і оздоровлювати громадян?

     На сьогодні можна стверджувати – НІ. Вони, лікарі, думають як заробити перед усім, а не про діагнози і причини пацієнтів. Яка там клятва Гіппократа, коли їсти хочеться навіть в столиці , а не то що в якомусь далекому селі!

     Там і лікарів уже немає! – Оптимізація.... витрат...

     Про який економічний розвиток ми говоримо, коли скоро нікому буде працювати?