Частина 2. Розділ 9. Вибори і виборець

   Вибори і виборець

Вибори представників – то є невід’ємнмий інструмент демократії. З давній часів зародження демократії вибирали сенаторів, гетьманів,  депутатів Рад, а потім депутатів Парламентів різних рівнів культивувалися серед населення.

Без виборів неможлива демократія, не можливе формування демократичної держави. Вибори – то початок демократії, початок створення держави. Ось чому потрібно говорити, перед усім про вибори.

Але вибори без виборця неможливі. Виходить, саме виборець – то і є початок отої народної демократії, початок державності. В залежності від виборця і народжується відповідна йому держава. Розумний і підготовлений виборець- сформується могутня і багата державаю Непідготовлений і неосвічений виборець  «вибере» такого ж неосвіченого і непідготовленого депутата, або хитрого і підступного, який проривається у владу із своєю власною метою збагачення, користуючись недалеким виборцем.

Саме так депутатами становляться водії олігархів, спортсмени, артисти, коханки – люди, які далекі від державотворення взагалі і яких не можна на кілометр підпускати до влади.

Чому так відбувається? Чому виборцю не важливо, хто буде представником  його прав в законодавчому органі? – Все просто – тому, що виборець сам не знає, чого він хоче від депутата.

Чи може, наприклад, стара людина років 90 тверезо розуміти своє виборче рішення?

Чи може злочинець свідомо голосувати за майбутнє своєї країни, вибираючи свого депутата? – Та, йому це «по-барабану».  Він, злочинець, порушив закон суспільного проживання, право людини на життя і свободу, а це означає – порушив Конституцію. Тоді, він як і всі ті, хто порушили Конституцію, не мають права на голосування – право на участі в державотворенні до того моменту, доти такий громадянин не відновить своє право бути учасником виборів своїм життям, своїми діями, своєю підготовленістю.

Про який свідомий вибір може бути мова в старої людини, яка випала із активного життя держави?

Як ви думаєте – за кого  голосують чиновники? – Звичайно, в основному за представників влади.

Як ви думаєте – за кого будуть голосувати військові? – За своїх командирів. 

Як будуть голосувати ув’язнені? – А так, як їм скажуть..

То, що ж виходить – із всього числа виборців є велика частина абсолютно несвідомих або залежних виборців!  

То, чи будуть вибори якісні і справедливі в цьому випадку? – Звичайно, ні.

Саме тому, що ця частина «виборців» не має право на голосування, як і не повинні мати права ті громадяни, які зрадили свою державу, свою країну, свій народ своїми діями і помислами.

Чи повинна мати право на вибори, наприклад, Ані Лорак, чи Лобода, які під час війни зрадили Україну і веселять наших ворогів в Росії? – Звичайно, ні.

Чи повинні мати право голосу громадяни України, які проявили себе під час війни як колобардісти? – Звичайно, ні.

Чи повинні мати право голосу всі ті громадяни, які знаходяться під час виборів на території країни-агресора? – Звичайно, ні.

Чи повинні мати право голосу громадяни з двійним громадянством? –Звичайно, ні.

Чи потрібно давати право голосувати тим, хто свідомо не працює – бомжам, бродягам, наркоманам? – Звичайно, ні.

Чи потрібно дозволяти голосувати за майбутнє України сепаратистам , які приймали участь в незаконному референдумах шляхом голосування і тих які визнані сепаратистами чи колобардистами судом? – Звичайно, ні.

Чи повинні голосувати громадяни, на яких накладені санкції за їх протиправну діяльність з порушенням Конституції? – Ні, ні і ще раз Ні.

Громадяни України можуть мати право на свою думку і вільне слова. Але, якщо такі думки і слова, дії і поступки не збігаються з вимогами Конституції – тоді цей громадянин не повинен мати права на участь в державотворенні країни на основі тієї ж Конституції.

Не згідний з Конституцією в частині законодавства – живи в країні, але без права голосу на вибори представників влади, без права голосу на референдуми з питань державотворення.

Це нормально. Це реально.

Саме для цього і потрібна Конституція. Звичайно, не всі за неї проголосують, але.. коли вона буде прийнята – всі повинні виконувати її вимоги без виключення.

Таким чином, виборець – то не просто автоматичне право громадянства бути учасником будівництва життя держави. І це нормально. Це право потрібно заслужити громадянину України – ЗАСЛУЖИТИ.

От тоді вибори будуть якісні і свідомі, а депутати і Президенти професійні і патріотичні. Тоді ми будемо мати якісні закони і чітке їх виконання кожним громадянином. Тоді ми будемо мати стратегічний план і сильну економіку, міцну держави і найкращу армію, здорове моральне покоління і державний механізм, який буде працювати на державу , на всіх громадян, на майбутнє, на кожну людину в Україні.

Відносно виборів і референдумів. І одно і друге – то інструменти народовладдя. В наш електронній вік ці інструменти повинні працювати максимально ефективно. Саме це і буде демократія, яку ми мріємо побудувати. Електронні формати комунікацій і захищеності мережі, опитування і референдуми, вибори і перевибори, петиції відкликання і петиції - пропозиції – все це можливе і реальне в умовах сучасного інформаційного світу.

Ми повинні навчитися цим користуватися. І тоді вся країна, всі розумні громадяни держави зможуть пропонувати і приймати участь в законотворенні. Більше того, в перспективі може бути можливість взагалі ліквідувати представництво депутатів за непотрібністю  Це може бути можливим, як роль Ради чи Парламенту буде зведена до підтвердження чи не підтвердження підготовлених урядом, партіями, окремими громадянами законів, які пройшли підтвердження на конституційність і ефективність. Ось це і буде найвищим рівнем демократії двадцять першого століття.

Депутатство як інструмент представництва і комунікацій, винайдено багато років назад. Але це не означає, що вона буде жити вічно. Існували різні форми представництва. Так, наприклад, в минулому столітті в радянській імперії, СРСР, існувала непрофесійна форма представництва в Ради – приїхали, проголосували і … додому на свою основну роботу.  Це дає змогу різко скоротити витрати на депутатський корпус, знищити політичну  корупцію з перетягування центра влади по Парламентсько-Президентській формі . Нам не потрібно оце протистояння між Президентом і Парламентом.