Частина 2. Розділ 1. Аналіз системи управління

Кожна влада для країн перехідного періоду авторитарного толку намагається законсервувати свої позиції понижуючу рівень освіти населення, зменшуючи їх економічну незалежність, звужуючи можливість правового захисту, прав і свобод. В таких країнах, як правило, ручна система управління, високий рівень корупції, високий рівень криміналітету, монополій, низький прожитковий рівень населення і низька підтримка влади.

На жаль, Україна скотилася до країн третього світу перехідного періоду.
Радянський Союз розпався, але, при цьому, система управління залишилася в основному незмінною. Світ змінився – змінилася і наша країна. Практично вся власність країни незаконно опинилася в приватних руках спритних ділків. Достатньо згадати аферу віку - славнозвісну приватизацію майна держави через сертифікати.

Несправедливість породжує іншу несправедливість.

При цьому система управління трансформувалась в кримінально олігархічну, перебравши в свої руки практично всі енергоресурси, систему житлового господарства і навіть частково систему законодавчої і виконавчої влади через своїх лобістів, які в свою чергу створюють нові антинародні закони.

Вершиною на піраміді влади є посада Президента.

Чи потрібно нам взагалі посада Президента?

Так, потрібна. Але не абстрактна посада. Президент повинен бути гарантом виконання Конституції не на словах, а на ділі.

А чи працює Конституція зараз? – Чи дотримуються конституційні права громадянина?

Чи виконує обов'язки держава в особі Президента і чиновників?

Погана чи ні Конституція, але вона повинна виконуватись, як і закони, які її наповнюють. Якщо це не так – тоді вся система управління втрачає сенс.

Тоді настає хаос.

Роль Президента переозначена, як гаранта – всі, хто порушує Конституцію, яка діє, повинні нести відповідальність незалежно від посад і достатків.

Саме Президент, як пастух народу повинен за це відповідати. Але це не просто – дуже непросто! Це дуже ризикована посада. Людина, яка взяла на себе цю ношу і щиро хоче виконувати свої функції гаранта, ризикує ...дуже ризикує. Ця посада може бути приємною тоді, коли держава має сталу економіку і добробут населення, справедливе законодавства і демократичні устої держави. Але коли система управління кримінально-олінархічна... Фактично в цьому випадку

Президент має розуміти з чим і з ким має справу.

Зазвичай у недосвідченого і непідготовленого Президента, який намагається чесно виконувати свої обов'язки, дуже швидко приходить усвідомленість безпорадності, якщо тільки він не камікадзе. Система швидко будує йому прозорий ковпак зі штучним кліматом і потрібною інформацією.

Так хто ж такий Президент – «пастух» для народу, чи, як всі – «свій серед чужих»?

То чи може Президент витягнути країну з «болота»? – Так, може, якщо має величезне відчуття відповідальності перед народом, якщо він підготовлений до цієї роботи, якщо він розуміє ризики для сім'ї, якщо він хоче ввійти в історію свого народу, якщо гроші для нього – не пріоритет, якщо він формує команду професіоналів, а не друзів, якщо він розуміє основні задачі і уявляє їх пріоритетність, якщо він розуміє систему управління – отоді у нього є шанс увійти в історію і записати своє ім'я золотими буквами в пам'яті свого народу.

Відносно депутатів. Для більшості із них відношення народу поступається грошам... великим грошам. В основному такі народні депутати уже не народні, а комерційні депутати. Ненаситна сутність людини у них бере верх. І їм уже все одно як живуть пенсіонери – головне  щоб собі зарплату збільшити ..

Такі патріотичні і відкриті до виборів, стаючи депутатами, вони починають дрімати на засіданнях, або торгувати наданим йому народом правом на голос, брати гроші за голосування, забувши всі ті обіцянки, які він давав виборцям. Сама система робить чесного депутата корупціонером і кнопкодавом. В противному випадку він буде «білою вороною», а це дуже неприємно..

З початку написання цієї книги світ змінився. Змінилася і Україна. Сталося неймовірне – сусід пішов війною на Україну, намагаючись її покорити, або знищити як суверенну державу.

24 лютого 2022 року почалася новітня війна.

Система управління України, як держави, корупційні чиновники і недосконалі чиновники вмить відійшли на друге місце. Практично всі обєдналися в один Народ навколо Президента. Його сміливість і відвага залишитися на своєму посту в таку хвилину, не кинути свій народ достойна поваги. Мало хто бачив в ньому лідера нації навіть після виборів, але… Все сталося по-іншому. Виявилося, що саме цей український Президент став ворогом номер один для Росії і лідером номер один для українців.

З таким Президентом перемога над російськими загарбниками обовязково настане. І тоді буде нове випробування для Президента і влади – зміна системи управління на новітню демократичну державну систему народовладдя.

Саме зараз, коли іще ворог стоїть на Сході і Півдні, потрібно говорити, планувати і мріяти про нову Україну.

Ця книга – можливий варіант одної із моделей системи управління державою, яку потрібно відпрацювати і доповнити. Це тільки спроба автора запропонувати проект моделі системи управління на майбутнє після Перемоги. Боротьба за нову державу стосується кожного. Тепер у на є все: перевірений достойний Президент і його команда, єдина Нація українського народу і навіть інша Верховна Рада.

Але ми знаємо – після війни знову повилазять паразити-чиновники, корупціонери, продажні політики.

Тому, будувати новий будинок державності потрібно на міцному фундаменті і чіткому розумінні нової моделі системи управління.

А в тому, що вона буде нова ніхто не сумнівається…