Частина 1. Розділ 8. Система оплати праці

_____________________________________________

  Керівник – це управленець який виконує доручені йому функції по плануванню і організації роботи на підприємстві. Він відповідальний за виконання запланований  завдань з виробництва продукції, товарів, робіт, послуг. Як було сказано раніше, кадри, зокрема управлінці - дуже важлива частина підприємства. І навіть тоді, коли підприємство повністю автоматизоване, не можна обійтися без людини, яка відповідає за роботу такого обладнання.
Неважливо – велике чи мале підприємство, важливо одне – повинна бути ціль, сформані завдання на досягнення таких цілей та механізми їх реалізації. І найголовніше у досягненні таких цілей – це інтерес працівників і, зокрема - керівників.
Організація функціональної діяльності, як відомо, залежить від структури підприємства та інтересу або, як заведено говорити – мотивації до активної, ініціативної, відповідальної та усвідомленої праці.
Система, яка формує інтерес до праці називається системою оплати праці та матеріального стимулювання. Вона безпосередньо пов'язана із системою планування, контролю і бюджетування. Такі системи взаємопов'язані і становлять загальну систему управління, яка може регулюватися і керуватися вручну, або бути  автономною і саморегульованою.
       Питання – як це зробити?

       Відповідь -  найпростіше ув'язати поставлені завдання та інтерес працівників-управлінців, починаючи від майстра і закінчуючи директором на узгодження результатів роботи управлінців з цілями підприємства. В даному випадку вид діяльності та обсяги підприємства не має жодного значення. Механізм управління повинен передбачати саморегуляцію інтересів управлінців, але з можливостю,  при необхідності перейти на ручне, автономне управління. Саморегуляція інтересів працівника здійснюється за допомогою регулювання його матеріального стимулювання та оплати праці залежно від виконання або невиконання поставлених завдань, якими можуть бути фінансові показники, які розраховані виходячи із сформованої стратегії та фінансового плану підприємства. Це - ніщо інше, як зворотний зв'язок, що визначає регулювання та контроль  якісного виконання функції управління на підприємстві та досягати поставлені перед ним завдання.
                                                                                              
 Для прикладу розглянемо директора підприємства.

За що відповідає і яка основна функція директора? -  Як відомо, основна функція керівника підприємства – це організація роботи підпорядкованого йому підприємства з метою отримання рентабельної роботи підприємства та максимально ефективного використання його ресурсів та капіталу.
Що цікавить насамперед власника? Відповідь відома – як працює  вкладений ним капітал і яка його ефективність. Власника цікавить - як швидко окупляться вкладені ним кошти, і який  приріст інвестованого капіталу  він отримає. Виходячи з цього, можна дійти  висновку - матеріальна винагорода директора має бути пов'язане з результатами діяльності підприємства, а також з ефективністю його діяльності. Збитково працює підприємство – відповідає директор, перед усім, своєю зарплатою. Зворотний зв'язок має безпосередньо керувати інтересом директора, автоматично змінюючи його матеріальну винагороду щодо результатів.
       Як це зробити? Як було сказано вище,- необхідно сформувати вихідні планові фінансові показники щодо ефективності роботи та рентабельності капіталу підприємства в цілому. Тобто – перш ніж говорити про систему автоматичного управління підприємством, необхідно мати мету , оформлений в бізнес план і стратегічний план підприємства  в двох критичних варіантів. Повинні бути розраховані  планові фінансові показники у процесі розробки фінансового плану підприємства.
      Таким чином, концепція формування системи автоматичного управління роботою управлінця передбачає  наступну послідовність організаційних заходів:
1. Постановка та розробка стратегічних цілей у формі бізнес – плану у критичних варіантах.
2. Розрахунок фінансового плану на поточний рік та перенесення загального річного планування на квартали та місяці.
3. Формування достовірної бухгалтерської звітності та облікової політики у системі 1С.
4. Розробка концепції управлінського обліку: фінансового планування, бюджетування, контролю та моніторингу поточного фінансового стану та фінансової діяльності підприємства. Впровадження системи управлінського обліку 1С "Фінансове планування".
5. Формування оптимальної структури підприємства.
6. Формування кадрового управлінського персоналу, розробка посадових обов'язків та функцій.
7. Формування системи оцінки, діагностики та моніторинг поточного фінансового стану підприємства у системі 1С «Фінансове планування».
8. Формування та розробка системи оплати праці та стимулювання підприємства з використанням раніше розрахованих планових фінансових показників та фактичних поточних даних.
     Для того, щоб впровадити систему автоматичного управління зацікавленістю роботи управлінців, не можна обійтися без інформаційних технологій обробки даних, обліку, планування, контролю та обробки результатів. Таким чином, без використання систем автоматичного обліку та планування неможливо реалізувати систему автоматичного керування загалом.
    Є спроби  реалізації такої задачі в середовищі 1С  "УВП", але: 
 По-перше – програма дуже громіздка, «сира в практичному відпрацюванні», дорога, трудомістка при впровадженні. Ці недоліки обмежують використання даної автоматизованої інформаційної технології у середовищі 1С як великих підприємств, тим паче, малих і середніх.
     По-друге – суспільство ще не готове до комплексної автоматизації управління підприємством. Серед бізнесу недостатнє розуміння принципів управлінського обліку. Немає професійної кадрової підготовки у системі управління підприємством.
      Проте, повернемося до механізму практичної реалізації теорії автоматизованого управління підприємством.
     Отже, передусім необхідно розрахувати фінансові планові показники рентабельності діяльності підприємства в цілому та показники рентабельності використання капіталу та його окупності. Такі, розраховані за фінансовим планом показники, повинні поєднуватись зі стратегією підприємства в цілому, погоджені та затверджені власниками як нормативні у двох критичних варіантах.
    Рентабельність діяльності – це зіставлення прибутковості підприємства до повних витрат підприємства.
    Рентабельність капіталу – це відношення отриманого прибутку до вкладеного капіталу.
Використання таких фінансових показників, як нормативів, розрахованих за табелем окладів, дає можливість формування системи автоматичного управління інтересом директора в частині його матеріальної винагороди.
 Крім вище зазначених коефіцієнтів зворотний зв'язок управління роботою директора можливі й інші коефіцієнти, що формуються на підприємстві. Наприклад, виконання нормативів комерційної стійкості (операційний важіль) підприємства у ринкових умовах та інші. Саме складові коефіцієнти у формулі зарплати директора залежать від реальної діяльності, інтересів інвесторів та власників вкладеного капіталу.