Розділ 6: Мета.

— Роуз, вставай! Час прокидатися, вже ранок.

— Ех... А хотілося полежати ще трішки... Люку... Що ми будемо робити в цій ситуації?

— А хіба не ясно? Тебе пічкають наркотиками, щоб ти сприймала світ по-іншому. Звідси є тільки один вихід... І ти знаєш, як вийти. Думаєш, я тебе просто так завжди попереджаю про те, коли приходить та жіночка без голови? Та і при тому, ти вже знаєш спосіб, як їх позбутися, чи не так?

— І справді... Але потрібно якось її непомітно знерухомити...

— Так в тебе ж є ось це. — він показав на ліхтарик — Можеш її по голові примочити... Точно, в неї ж її не має...

Я взяла ліхтарик, і почала розбирати його на частини. Розкрутила кришку, витягнула лінзу, і подивилася в середину.

— Не знаю як, але ці створіння можуть бачити. Нам нічого не залишається крім того, щоб посвітити їй на місце обличчя, знерухомивши її, коли "очі" тієї жінки звикнуть до темноти. А потім я розламаю пластмасову ложку, і встромлю їй в сонну артерію.

— А потім що будеш робити? Ти на третьому поверсі, тебе схоплять швидше, ніж встигнеш вдихнути свіже повітря.

— Твоя правда... Якщо я розламаю лінзу, то зможу кудись встромити її?

— Ні, лінза зроблена зі спеціального скла, так що вона просто розсипеться на друзки... 

— Але все ж саму лінзу можна пустити в бій у екстреній ситуації, так? Або ж можна почекати ту жіночку, і попросити в неї щось... Те, що вона без голови, ще не значить, що з неї не можна нічого взяти.

— Твоя правда... Але з ліхтариком і лінзою тобі потрібно буде попрошатися майже відразу, бо охорони в цьому місці занадто багато. Що будеш робити, якщо вони збіжаться? Все буде, як і в минулій вилазці.

— Ну, ти правий. Або, може прикинутися нормальною, і почекати, поки вони не переселять мене в іншу палату, з сусідом і з вікнами... Саме тоді почнемо діяти.

Я усміхнулася. 

Може, в цьому світі мені і не має місця, але якщо його й справді не має, то чи не посунути мені когось і не звільнити його?