Пробачте мені, люба мамо!
За кожну сльозинку, простіть!
Ви долю мою ніжним сяйвом,
молитвою шлях освітіть.
Люблю вас, моя ви лебідко,
вогник дитинства мого.
Давно підросла - не маленька,
лечу ж, як пташатко в гніздо.
Радієте щиро за мене,
розділите сльози і біль,
Тікають незгоди, проблеми -
дорожній залишивши пил.
Боюся страшенно гіркого й
болючого сну наяву,
що в домі за рідним порогом
не стріну я неню свою.
Дзвонитиму довго, настирно,
а трубку ніхто не візьме,
і їхати буде вже пізно...
Пробачте, матусю, мене!
Хай доля дарує Вам крила,
Щоб радістю повнились дні.
Рідненька, голубонько сива,
Ви світло моє у пітьмі.
Відредаговано: 03.05.2021