Покосили покоси, Зорали у полі. Сивий чуб , сиві коси, А ще праці доволі! Не зібрали врожаю. Роботу лишили. -Полетіли до раю. У жнива відпочили. Ох татусику, татку, Худенький, змарнілий, У холодній могилі Рученята зложили. Зимували ми зиму. Діждалася літа. Пам'ятаємо днину, Коли Вами віджито. Так багато змінилось. Розказати все хочу... Ви би нами гордились, Бо насіння хороше! Ви - філософ і мрійник , Віднесений вітром. Згас у домі світильник Розчарований світом |
Відредаговано: 03.05.2021