- Міланко, ти нічого не переплутала? Захар точно назвав Ганса арідником? – допитувався войт дочки.
- Оцко, все так і було! Дядько Захар сказав чітко: «Арідник з бісами зайшли в гори! І зараз вони у вашому селі!»
- Так арідник міг маскуватися під будь-кого із робітників! Як і під бісів! Ці біси знає які хитрі! А мадяри і той чоловік, що на фекетуня схожий? Чому не вони? Он фекетунь мало не впав з церкви – чим не привід вважати його бісом? Біг всі бачить, от і покарати вирішив!
- Але ж не покарав!
- Ой ти дурепо! Закохалася? Йой, бачила би тебе мама… - Штефан скрушно захитав головою.
- Нічого не закохалася… - зашарілася дівчина. – Хоча фекетунь вродливий!
- Най тя качка б копнула…
- І Ондраш, і фекетунь були зі мною… Думаєш дядько Захар би не впізнав у них арідника чи біса?
- Але Ганс був такий учтивий! Ні словом, ні ділом не образив ні мене, ні село! І заплатив добре! – не вгавав войт. – Зі мною говорив, як з рівним!
- От правильно Ондраш сказав тобі нічого не говорити відразу!
- А чому мольфар не прийшов поговорити з арідником. А мо би переконав його не чинити лиха…
- Не знаю, оцко… Не знаю!
- Ну, добре, що вони пішли… і для мене, і для села… і для тебе!
- Ну, не знаю, не знаю… - лукаво усміхнулася дівчина. – Вони ж мають за конями повернутися!
- Ай ну тебе! Ти думає гірські духи не справляться з арідником і його бісами? Ай но, вір собі далі…
- Так то з арідником! А хлопці?
- Кожен, хто з арідником – біс! Ну і біс з ними! Старого мадяра шкода – гарний чоловік…
- Навіщо ти так, оцко? – по щоці дівчини сковзнула сльоза.
- Марш спати, Міланко! Не зли мене…
Дівчина різко встала з-за столу і побігла в свою кімнату. Звідти було чути схлипування. «Таки закохалася, дурепа» - подумав Штефан.
Войт встав з-за столу, взяв погар і налив собі наливку. Йому теж було шкода хлопців. А якщо розгадають загадку Захара? Може це врятує їх життя? І відверне біду від гір? Але духи гір ті ще паскудники – як взяли за мету звести зі світу, будь певен – зведуть!
Він випив наливки та скривився… обре все, що добре закінчиться. Йошко повинен довести Ганса і його робітників і повернутися. Йошко молодий і шустрий, тому швидко повернеться. От тоді і дізнаємося, що і як.
З такими думками Штефан пішов спати…