Розділ 1: Молодий Місяць

Ніч — це священна пора для ельфів. Коли виходить повний місяць, відбуваються найбільші свята. Саме в таку ніч колись одружилися лорд Естес Елстронг, син лорда Ейрона та покійної леді Аструкції Елстронгів, і принцеса Аделаїда Луньє, донька королеви Маріанни Луньє та короля Павдіуса Луньє. Однак королева Маріанна загинула у Великій Війні, а король Павдіус помер від чорної хвороби. Їхня донька Аделаїда стала новою королевою королівства Гармонії. Але коли настала війна драконів, король Естес віддав своє життя в цій війні, яку вони програли. Після цього Аделаїда кардинально змінилася — вона прагнула знищити всі королівства континенту, і її не могли зупинити навіть радники. Однак єдиною розрадою для неї залишилася її донька Гармонія.

Отож, на королівській терасі за столом сиділа принцеса Гармонія. Вона була дуже вродливою, і з її красою ніхто не міг зрівнятися. Сніжно-біле волосся з каштановою пряддю, бірюзові очі, як у всіх членів королівської родини ельфів. Ельфи називали принцесу Гармонію "Молодим Місяцем". Вона не була одна, поряд із нею сиділа леді Мірадель — ельфійка з каштановим волоссям і зеленими очима, найстаріша мешканка континенту. Мірадель була дуже мудрою і знала всю історію континенту, навчаючи цієї історії принцесу Гармонію.

— Принцесо, ви майбутня королева, ви повинні знати історію континенту, — спокійно мовила Мірадель.

— Навіщо? Я знаю історію ельфів, а історії інших королівств мені не потрібні.

— Принцесо, так казати негоже... Добре, тоді розкажіть мені історію ельфів з самого початку.

— Гаразд. Коли Богиня місяця і сонця Нора створила перших ельфів...

— А саме кого?

— Перші ельфи були: моя прабабуся Лорелея, ви, Мірадель, Талія, Алада і Мірана. Це були перші ельфи.

— Що вони робили?

— Вони захищали континент від темних сил. Моя прабабуся Лорелея своїми магічними силами закрила континент бар'єром, щоб темні сили не змогли дістатися до нас. Після того, як воїтельки перемогли короля темних сил Морока, бар'єр зник, і Лорелею обрали королевою.

— Молодець. А що сталося з воїтельками?

— Моя прабабуся стала королевою, а воїтельки стали леді й продовжили свій рід, окрім Талії і вас.

— Так... А що сталося з Талією?

— Леді Талія самотужки захистила ельфів від дикого фенікса, вивільнивши свій світлий хаос. Але сталося лихо — на місце світлого хаосу прийшов темний. Вона творила жахливі речі, і леді Мірана пожертвувала своїм життям, щоб убити Талію.

— Молодець. А що ти знаєш про пророцтво?

— Коли пролетить комета, дитя, гідне серцем, засяє яскравим сяйвом, переможе зло, сяде на трон світу і правитиме ним. Це пророцтво вже здійснилося. Принцеса Аріана Лігінстон з королівства Нова засяяла яскравим сяйвом, перемогла темні сили й ув'язнила їх у кам'яному порталі. Після цього її назвали Залізною Трояндою. Аріана сіла на дерев’яний престол, зроблений дріадами, і почала правити світом. Але після її смерті світ змінився, і тепер люди чекають на нову Залізну Троянду.

 — Молодець...

— Все, тепер можна мені вже йти?

— Що? Урок ще не завершено.

— Я принцеса, я можу піти, коли захочу!

Мірадель і Гармонія почали сперечатися. Їхній крик почула Аделаїда, яка поверталася із засідання ради. Вона відчинила двері й зайшла. Мірадель і Гармонія одразу припинили сперечатися і вклонилися.

— Що за ґвалт? Я його чула аж до радної зали! — суворо промовила Аделаїда.

— Королево, пробачте, але принцеса не хоче вчити історію, — пояснила Мірадель.

— Я вже й так багато знаю! — сердито мовила Гармонія.

— Годі! Гармоніє, йди до своєї кімнати.

Гармонія кинула сердитий погляд у бік леді Мірадель і пішла.

— Королево, скажіть їй, що потрібно вчити історію, — попросила Мірадель.

— Мірадель, робіть свою роботу. Чи ви хочете повернутися до Дівочої Вежі?

— Ні, королево.

Аделаїда поглянула на Мірадель і пішла.

Новий день у королівстві Гармонія видався сонячним і трохи прохолодним, адже королівство знаходилося неподалік від снігового королівства Айстрандія. До Гармонії прибув лицар з королівства Танфлавер із листом від королеви Дакоти Торліс. Коли сер Теренс йшов до тронної зали, він випадково зіткнувся з принцесою Гармонією. Коли вони доторкнулися, Гармонія відчула щось дивне. Вона поглянула в його блакитні очі, і здавалося, ніби вона розчинилася в цих безмежних небесних очах. А сер Теренс зачарувався її сніжним волоссям, адже ніколи не бачив зими. Після хвилинної мовчанки він заговорив.

— Принцесо!

Для Гармонії його голос був як мелодія. Він був ніжним, що було несподіваним для лицаря. Вона знала, що він принц королівства Танфлавер, але відмовився бути спадкоємцем престолу і став тим, ким хотів.

— Сер Теренс, так? — мовила Гармонія, знаючи його ім'я.

— Так, принцесо.

— Чому ви тут?

— Я маю послання для королеви Аделаїди від королеви Дакоти.

— Зрозуміло... Йдіть, не буду вас затримувати.

— Дякую, до зустрічі, принцесо.

Вона усміхнулася йому та пішла. Зайшовши до своєї кімнати, різко зачинила двері й почала задихатися. Оговтавшись, вона зрозуміла, що хотіла б бути з ним і не залишати його. Тоді вона запитала себе:

— Я що, закохалася?

Сер Теренс зайшов до тронної зали. На троні сиділа королева Аделаїда з каштановим волоссям і бірюзовими очима, одягнена у зелену сукню. Вона гордо дивилася на нього, як і на всіх, адже пережила багато.

— Чому ви тут, принце Теренсе? — суворо запитала вона.

— Сер, моя королево... Я прийшов із листом від королеви Дакоти.

— Королева Дакота не могла передати його за допомогою сови? І ви подолали такий довгий шлях через весь континент, щоб передати листа?

— Королева не могла довірити цей лист сові.

Тоді сер Теренс підійшов і передав листа королеві. Вона взяла його, побачила печатку з трояндою — гербом дому Торліс, який колись король Джендрі Торліс створив на честь покійної дружини. Аделаїда розгорнула листа і почала читати: