3

3

Бал дивував своєю розкішністю.

У центрі великої кімнати стояв Данило, який підтримував Божену під руку.

Гості підходили, знайомилися з Боженою, як з королевою їхнього королівства, та вітали з весіллям, повинно було відбутися, як тільки зберуться усі гості.

Практично, Божена вже стала королевою, бо Данило її вже представив королевою усьому своєму королівству, розіславши запрошення саме на весілля та коронацію, де ця молода жінка офіційно вступить на свій престол королеви. Невже личить королю змінювати свою думку в останню мить?

- А ось і він! Той майстер, який збудував цей металевий палац на місті старого палацу.

В залу увійшов старий, одягнений у металевий каркас, який підтримував його старе тіло.

- Звісно, він тільки керував моїми механізмами та підданими, але я довірився йому, коли побачив проєкт мого майбутнього палацу.

Божена застигла від здивування, бо до них підходив, зменшуючи швидкість та розмір кроків, її...

- Діду! - привіталася молода королева з тим старим. - Я така рада тебе бачити! Ти живий!

- Я ж написав у заповіті, шо я живий. Але живу в іншому світі. І ти повірила мені. Тому ти тут. Теж радий тебе бачити.

- Отже, це твій дідусь. - прокоментував почуто Данило. - Ось і добре. Тоді ви будете на весіллі та коронації стояти праворуч біля своєї онуки. Ви - останній гість, на якого ми чекали. Починаємо.

Данило провів свою королеву до вівтаря, який вже заздалегідь принесли у залу.

І почалося весілля.

Священник прочитав свою коротку промову.

Увесь цей час Данило тримав Божену за руку.

Він першим одягнув каблучку на її палець. Потім вона зробила те ж саме.

Солодкий поцілунок скріпив цей шлюб.

А потім Данило провів свою дружину др престолів, усадив Божену на менший, а сам сів на великий.

Ззаду підійшли до молодої королеви та одягли їй на голову металеву корону.

На здивування Божени її корона та корона Данила були не золотого кольору, а кольору заліза, як і весь цей палац, в який став її новим домом та світом.

- Ти ж не захочеш від мене втекти, спробувавши повернутись туди, звідки ти, за допомогою тієї залізною черешні,про яку ти розказувала? - поцікавився Данило.

- Це буде залежати від того, наскільки сильно ти будеш сене кохати. - пожартувала Божена, але в її жарті прояснилася її думка.

- Тоді мені нічого не залишається, як знищити ту залізну черешню, щоб я тебе не втратив.

- Не треба. Я не втечу. Бо я кохаю тебе. - зізналася королева.

- І я тебе кохаю. Більше за життя. - впевнено промовив король та поцілував свою кохану дружину.