Залоскотав до самого кохання...

Напевно мало бути так…

І що тут скажеш? Я не знаю…
Напевно мало бути так…
Я досі відповідь шукаю,
Я досі все чекаю знак.
Хто я? Хто люди всі навколо?
Люблю чи це ілюзія і сон?
Напевно все для чогось було…
І не дарма зустріла цих персон.
Напевно не дарма, любила,
Якщо і справді це любов…
Напевно, не дарма була щаслива,
Якщо і справді щастя це було.
І не дарма були всі сльози,
Чи то від щастя, чи від суму це.
Бувають у житті морози,
Та хтось чи щось розтопить це.
Напевно, не дарма були всі муки.
Та й справді точно не дарма.
Я так навчилась брати себе в руки.
Навчилась посміхатись, хоч сумна.
А може й не навчилась… Я не знаю…
Напевно має бути так…
Усе життя ми відповідь шукаєм…
Постійно всі чекаєм знак…
Аби лиш в пошуках постійних
Не втратили життя й моменти всі.
Й немає у житті подій даремних
Людей даремних - не дарма ми всі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше