Залоскотав до самого кохання...
Колись я розказу усім про нас
Колись я розкажу усім про нас,
Я розкажу, що я тебе любила.
Я розкажу, що не було поняття «час»,
Про те, що в мене були тоді крила.
Я розкажу, що був зеленоокий,
Який лиш поглядом мене вже спопеляв.
Той погляд був такий глибокий,
А він про те напевно і не знав…
Я розкажу, що пізно я лягала спати -
Думки і мрії не пускали сон.
Я розкажу, що рано почала вставати,
Бо спати не давав мені полон.
Я розкажу, що був один такий,
Хто посмішку і радість дарував.
Я розкажу, що був один смішний,
І що постійно лоскотав.
Так, як би дивно й дурно не звучало,
Дорослі ж ніби і так далі…
А саме це мене і закохало.
І жарти ці твої невдалі…
Я розкажу, що не змогла сказати,
Йому сказати про свою любов.
Я розкажу, що я боялась показати,
А потім стало пізно - наламали дров
Відредаговано: 07.07.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
