Залоскотав до самого кохання...
Забуду
Одного ранку я прокинусь,
Й забуду все, що в нас було,
І у безодню чорну кинусь,
Закрию все під міцне скло.
Забуду погляд твій веселий,
Забуду посмішку твою,
Забуду сміх твій цей шалений,
Що душу веселив мою.
Забуду як співав постійно,
Забуду зовсім голос твій,
Забуду як жила я мрійно.
Із думкою, що ти лиш мій.
Забуду хто ти був для мене,
Забуду хто ти взагалі,
Забуду сни усі про тебе,
Скажу, що байдуже мені.
Забуду, що було насправді -
Скажу нічого не було.
Хіба лиш серце вкрав, поправді.
З тобою лиш воно жило.
Одного ранку я прокинусь,
Скажу, що все забула я.
Я просто вийду посміхнуся,
А в голові твоє ім‘я.
Скажу, що почуттям дам ради,
Скажу, ніякого жалю.
Та в цих словах немає правди.
Бо прокидаюсь з думкою «люблю!».
Відредаговано: 07.07.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
