Глава 7

Він дивився на неї і бачив її безмежну втому. Він підкотив візок і простягнув їй руку. Вона простягнула до нього руку і він притягнув її ближче до себе. 

Вона не мала сили від слова взагалі. Ноги перестали її слухати. Він потягнув її на себе і вона сіла на його коліна. Вона почала тремтіти і він пригорнув її до себе, наче маленьке кошенятко. Вона розчинилась в його обіймах. Здавалося, що вона провалюється в прірву.

Олексій завіз її в будинок відразу повіз її в спальню, де на тумбочці чекав солодкий чай. Вона попила чаю і лягла в ліжко. Усміхнулась Олексію і, коли він хотів вже повертатись в свою спальню, взяла його руку і притисла до своїх губ. Вона тримала його руку і не відпускала. Олексій був надзвичайно розчуленим в цей момент, тому поки вона не заснула міцно вирішив не йти. Через кілька хвилин рука потепліла, обм'якла і він, ніжно поправивши пасмо її волосся повернувся до себе.

Він ліг у ліжко. Дивні відчуття рвали його груди тепер зсередини. Він жодного разу так не переживав на фронті, як цього вечора через неї. Що не так з ним? Невже він починає закохуватися. Це ж неможливо. Як??? За два дні. Це неможливо....

Він пролежав в цих думках ще десь з годину і заснув. Йому приснився останній день на війні. І те як почався бій і як вбили його побратима і в момент, коли куля попала в нього... в цей момент він прокинувся від свого крику. Йому часто сниться ця мить, але щоб він кричав, ще такого не було. В дверях з'явилася постать. Оленка прокинулась і прибігла на крик. 

• Вибач, я тебе розбудив. Мені приснився кошмар.

Вона підійшла до його ліжка, поклала руку на його чоло. Воно було все спітніле. Взяла з тумбочки серветку, сіла на край його ліжка і ніжно витерла йому чоло. Взяла рукою його пульс. Помітила, що він дуже швидко б'ється, тому, щоб заспокоїти його поклала руку на його серце. Вони дивились один на одного. І в цей момент здавалось, що увесь Всесвіт концентрується в одній точці. Коли серцебиття прийшло в норму, вона вирішила іти. Встала з ліжка, але не змогла зробити ні кроку, бо він тримав її за руку. 

• Не йди. Будь ласка. Лягай поруч. Даю слово честі, що я не займатиму тебе. Обіцяю, я не зроблю нічого що б тебе образило. Я не хочу тебе відпускати зараз. Відчуваю шалену потребу бути з тобою тут і зараз.

Її зіниці розширились. Вона не знала що робити.

Олексій відпустив її руку. 

• Я не хочу щоб ти робила проти своєї волі. Хочеш іти-йди. Але я дуже хочу щоб ти залишилась.

Вона подумала кілька секунд і сіла назад на ліжко. Він відкрив ковдру. Вона забралась під неї. Там було дуже тепло і затишно. 

Вона почувалась дуже ніяково, тому лягла обличчям до Олексія. Він розглядав її риси лиця. Милувався її очима. А вона тонула в його очах. 

Його рука повільно потягнула її до себе. 

• Я нічого тобі не робитиму. Повертайся до мене спиною. Дуже хочеться тебе обійняти.

Вона повернулася, поклала голову йому на руку. Другою рукою він обійняв за талію. Здавалося, що на даний момент більшого щастя у всесвіті нема.

 Здавалося, що вся реальність саме в цей час і в цьому місці. Всі біди, переживання і все горе, яке було в їхньому житті можна було отак одним махом знівелювати. 

Ці обійми не означали, що вони забули минуле, навпаки даний момент перегортав сторінку, яка була переорана нещастями, а перед ними був чистий білий аркуш і можливість писати майбутню історію однією ручкою. 

• Я так багато чого хочу тобі розказати. Хочу щоб ти знала мої дитячі історії, всякі приколи з мого студентства. Дуже хочеться щоб ти мені теж розказала все про себе. Добре?

Вона кивала. Її тіло було легке і беззахисне зараз, але поряд з ним не було жодного страху. В неї не було жодного сумніву, тому максимально зручно вмостившись в його обіймах вона повністю розслабилась. 

• Дякую тобі, що ти є. Дякую, що сприймаєш мене як людину, а не як каліку. До цього дня я ніколи навіть не наважився б подумати про те, що я колись когось обійматиму. Ти найкраще, що сталося зі мною. Я можу тебе дещо попросити.

Махнула головою так.

• Ти зможеш завтра розказати чому ти не можеш говорити?

Кивнула ствердно 

• Тоді до завтра. Хочу завтра, щоб ти мені все розказала.

Він уткнувся в її волосся носом. Воно пахнуло горами і вітрами. В якийсь момент йому здалося, що він помирає від кайфу. Голову просто зносило від того, що поряд ця жінка. 

Вона вимкнула настольну лампу і вони повільно заснули.