Глава 5

Лєна навіть не думала нічого мати з Василем. Її в ньому харило все: маленькі очі, постійно жирне волосся за вухами, грубі пальці з обкусаними нігтями, писклява мова, а найбільш те, що він вважав, що кохання можна купити за цяцьки і гроші. 

Дівчата ж за ним стелилися. Він користувався ними, але потім всерівно бігав за тією, яка його відкидала. 

Наступного дня він вже доганяв Лєну по коридору. Пробував щось вияснити,але вона вдала, що говорить по телефону з бабусею, тому нормально вдалося спригнути. Вона знала, що розмови тут не поможуть, тому або ігнорувала його, або уникала.

Того дня їй випала нагода побувати на презентації книги молодої талановитої письменниці. Збірка віршів містила любовну лірику. Письменниця у всіх фарбах розписувала красоти кохання. Лєна після івенту взяла в неї коротке інтерв'ю і поїхала додому. Піднявшись в кімнату вона заварила собі кружку чаю і сіла писати статтю.

Думки не лізли в голову. Чесно. От є такий стан, коли все, що робиш бісить. Здебільшого короткі статті забирали годину - півтори, але сьогодні думки кудись втікали. Чай зігрівав вічно холодні руки і обкладене льодом серце.

• Так, Лена - сказала сама собі - давай все. Надо найти кого-то. Сколько можно искать в людях только негатив? Кого я жду? Кто будет рядом? Но кто будет терпеть мои вечные погони за новым?
•  

Та, раптом на думку прийшли останні стосунки. Перші побачення... Такі цікаві.... Перші букети, вияви уваги. Прогулянки по місту... Все таке ніжне все таке чуттєве... Все, крім її серця. 

Вона про нього думала, але на першому місці були захоплення. Він їй подобався, дуже подобався, але як друг. Лєна не бачила з ним свого життя. Тому через пів року вона прийшла додому і просто все припинила.

Все в житті таке швидкоплинне і мінливе. Все, крім причепи Василя, який наярював по телефону вже н-ний раз.

• Альо.... Да.. Занята... Да.. Нет... Не могу... В меня на носу здача статьи... Не могу... Нет и ко мне нельзя... Не надо... Хорошо, должна ити. Пака

Хух. Та скільки можна? Втомилась вже трохи від цього. Глянула на годинник... Стаття!!!! Трохи зібралася і почала набирати на ноуті текст