В сонячному Криму в теплу осінню погоду народилося дівча. Її назвали Лєна. Маленька зеленоока пташка виростала на радість батькам і родині. Допитливі очки вбирали в себе інформацію про все довкола. Життєрадісноішої малявки ще треба було пошукати. Вона придумувала всілякі цікаві ігри. Обожнювала тварин.
Найбільше в світі вона любила море. Те, як хвилі облизували босі ноги, як сонце обпікало шкіру. Найвеселішим заняттям було продавати гарячу кукурудзу і пиріжки. Ніхто не відмовлявся від задоволення купити в маленької красунечки якісь ласощі.
Ціле літо сім'я працювала. Приймали відпочивальників, готували для них їжу, також продавали приготоване на морі. Зранку і ввечері сім'я збиралась разом, щоб поговорити за смачнющими сніданками та вечерями. Поки тато розказував різні цікаві історії мама і дві сестрички уважно слухали. Здавалося, що щастя буде завжди.
Минали роки. Десь, коли Лєні було 10 років в їх будинку зупинилась дуже цікава сім'я. Мама, тато і двоє дітей. Вони були приблизно однолітками з Лєною, тому дуже швидко подружилися. Їхні батьки дуже полюбили Лєну і її сім'ю. Вони настільки здружилися, що навіть після від'їзду часто зізвонювалися і домовились, що вся сім'я зимою приїде до них в гості.
Вони жили в Карпатах, тому шлях до них був далекий і нелегкий. Але, залишивши на господарстві бабусю, вся сім'я подалась на зустріч пригодам.
Лєна відкрила для себе нову пристрасть - гори. Настільки красивих краєвидів і місць вона ще не бачила. Це був рай для очей. Величезні сосни, звивисті дороги, мальовничі пейзажі.
Влітку 2013 року карпатська сім'я знову навідала сонячний берег. А зимою почалося найстрашніше.
Лєна і батьки покинули рідну домівку. В їхній вільний Крим прийшла навала зелених чоловічків, які почали жорстко встановлювати свої порядки. Батьки не хотіли жити в руському мирі, тому зібравши все необхідне виїхали в невелике селище недалеко Харкова. Там вони купили невеликий дім і поселились в ньому.
Сестра Лєни вийшла заміж ще до революції Гідності і залишилась жити в Криму.
Справи йшли не так, як вдома. Але через кілька років звиклося. Біля хати поралась мама, тато ходив на роботу. Лєна стала підлітком. Вони підтримували міцну дружбу з сім'єю з Карпат. Лєна щороку їздила в гори. Вона знайшла однодумців та крутого інструктора і вони влітку приїхали, щоб вийти на ще одну вершину - Синяк.
Подолавши найважчий маршрут, вони дісталися вершини. Її телефон тріщав від нових фото, тільки шкода, не було спільної. Але це не біда. На вершині вдень багато людей, які з радістю їм допомогли. Вона підійшла до високого красивого чоловіка. В його очах світилась любов до гір. Він зробив їм кілька фото. Потім компанія, з якою він піднявся і компанія Лєни розговорилася. Багато жартували, ділилися досвідом підняття. Зробили спільне фото.
Група Лєни вирішила перейти на іншу вершину- малий Горган і заночувати там. Потім вони спустились до Буковелю і поїхали звідти додому.