Залікуй мої рани

Вступ

Він підійшов майже впритул і тихо вимовив: 
- Не треба. Не роби цього. Ти - останнє що в мене є. Я не хочу і не можу жити без тебе. Будь ласка, залишися. 
Вона повернулася до нього обличчям і, не піднімаючи очей, сказала:
- Я лишаюсь. Лишаюсь заради тебе. 
Він вперше почув її голос. Він був ніжний, наче теплий весняний вітер. 
Він більше ніколи її не відпустить і нікому не дасть образити. 
А вона стояла така крихітна напроти нього. Така тендітна і вразлива. Стояла і не знала що буде далі. Він притягнув її до себе і маленький носик уткнувся в його сорочку якраз там, де билось пошматоване війною серце. 
- Я кохаю тебе... Не роби так більше ніколи.
Вона підняла вгору очі повні болю і сліз і ледь чутно мовила: 
- Не буду. Ніколи. .... Кохаю ... Безмежно тебе кохаю...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше