Того самого дня коли до мене прийшла секритарша, до мене подзвонив Вун і запросив погуляти на величезному дворі його будинку. Я довго думала що одіти, але око пало на фіолетове плання на бретельках, це плаття, яке мені подарувала Хоа, воно було прекрасним.
Я спускаюся іду до нього на своїх туфельках з вишуканими аметистами, які відблискують при світлі місяця.
Коли ти ідеш до нього ти чуєш як хтось іде біля тебя, ти різко розвертаєшся та вдаряє рукою цю людину. Ти дивишся на лице, а це директор. Ти зразу вибачилася, та витерла його одяг. Він дивиться на тебе і сміється, ти не розумієш що твориться і почала більше вибачатися. Після цього він неочікувано бере тебе не руки і ти дивишся на його очі які сяють, від цього тобі стало соромно. Коли ви прийшли в його двір, там стояв маленький кінотеатр під відкритим вікном, він погодився подивитися кіно.
Коли ви сиділи дивилися кіно ти глянула на нього в профілі він був красивим, подумала я, і продовжила дивитися кіно. Аж раптом заходить заступниця Чон з Хоа, заступниця починає говорити як їй важливий директор та його репутація, вона говорила, щоб він не відволікався на когось, окрім роботи, бо це буде заважати. Він дивиться на тебе а потім на неї і не знає що відповісти. Чон наказала Хоа і мені піти звідси та директор попросив щоб ми вийшли. Я з Хоа стояла за величезними воротами і почули як заступниця сказала, що любить його. Ти ошалешено дивишся в пустоту, і зрештою вирішуєш вірватися в їхну розмову..