Початок пригоди : Максиміліан

-Терміново всі патрульні машини  на вулицю Джонатана 34а!- лунало з динаміка рації . Я швидко   встав з ліжка  і почав вдягатися .  У вечорі  , в клубі, я знайшов собі дівчину , яка сама  до мене клеїлася. Зараз ми в неї удома .  І нічка мала би продовжуватись , але робота на першому  місці . 
-Любий  ,ти куди ?- пролепотіла блондинка . 
-Ніякий я тобі не любий ...- мені  стало набридати те , що кожна жінка любить казати на мене ,, любий " ,  ,,коханий " ітд. - Я на роботу .
-Але ти обіцяв ... - промовила вона , але я  різко обернувся .
- Я тобі нічого не обіцяв . Затям це собі !  Це просто на один раз .- я  поглянув у дзеркало і збирався пійти як почув :
- Козел ! Та як ти смієш так  зі мною ! Всі чоловіки...- далі я не слухав . За три роки я привик , що такі дівчатка люблять вигадувати собі принца на білому коні . Але я не принц.
Будучи шерифом я багато чого навчився . Мене люблять жінки , а я люблю їх . Але більше всього я люблю свою роботу  . І моя кар'єра копа є найважливішою . Байдуже  , що там хто хоче .


Я  відкриваю свою машину  і повідомлюю   свому другу й напарнику - Джейсу Сальвадору , про те що вже на підході .
-Що там сталося , Салі ?- питаюся я  по рації.
-  Шерифе , горить   дім мера .  В середині будівлі є люди .
- От дідько !-  прошипів я  , натискаючи сирени я помчав ще швидше .  - Я скоро буду . Салі , починай операцію  без мене .
- Як  скажеш , Ліане . -я  відкинув рацію і почав  думати , що ж могло статися .
Невже  хтось захотів вбити родину  мера ? Якщо це так , то мені терміново треба закрити всі виходи з міста . Інакше  злочинців не знайдем вже ніколи .


Я вже на місці .Будинок палає   як велике багаття . В ночі це  видовище вигладає дивовижно та водночас лячно .
- Шерифе ! Як добре що ви тут ,-  лейтенант Харпер  відразу  підійшов до мене  і почав звітувати - пожежники вже почали свою працю . Правдоподібно ніхто  не вижив .
Я бачив як приїхали ще чотири пожежних машин .  Поки пожежники робили свою роботу  я наказав обшукати  периметр .
Джейса я знайшов біля саду він розмовляв по телефону .
- Салі , що там ?  - друг обернувся і  попросив почекати .
-Добре , я передам. - Джеймс від'єднався  і підійшов до  мене  . - Дзвонили з гори . Завтра скликання термінової наради в столиці . Поки що ти керуєш усім сам .
- А хто їм доповів ? -я не люблю коли  хтось виконує мою роботу . Тому я невдоволено дивлюся вперед .
- Заспокійся , Ліане .  Це зробила Джуді. І вона молодець , тепер ти головний , чувак. Це місто у твоїх  руках .
- Воно і так було у моїх  руках .
- Ооо , скорше за все у твоїх штаннях . - я посміхаюся до колегі і легенько вдаряю його у плече.
Зі сторони  віранди ,яка була поблизу  саду , почулися  якісь звуки .
Я миттєво приготувався  , пістолет  вже був на готові. Джеймс подивився на мене і  я  швидко  скомандував план . Напарник кивнув і ми пішли ближче .
Віранда була повністю ціла ,  лише  чорні вікна   і запах диму йшов  зі сторони будинку  і видав його становище .
Раптом двері розчинилися і якась тендітна фігура випала  з відкритої кімнати . Дівчина кашляла і старалася встати на ноги .
- Негайно лікаря !- крикнув  блондин підходячи ближче .  Я пішов за  Сальвадором .
Увійшовши у віранду я  присів біля дівчини , яка знепритомніла ,   мені здалося, що я її  вже бачив . Але  докладніше не пам'ятаю . Може одна з моїх колишніх коханок ,хто зна.
Піднявши дівчину з підлоги я  поніс її до швидкої .


Пожежники виконали свою роботу  і вирушили  складати свій протокол .  Я поговорив з головним і вияснив , що це  було навмисний підпал  .
-Звичайно експертиза  дасть конкретніші результати за декілька днів . - повідомив невтішну новину  працівник  надзвичайних ситуацій .
- Ось і проблема . В мене немає тих ,, декілька днів " тому  прошу як найшвидше виконати експертизу .
- Шерифе , зроблю що зможу . - пообіцяв  містер МакДульф  і потиснувши руку, поїхав .
Я натомість вирішив  відправити декілька людей на розвітку . Діставше рацію  три патрульні групи вже пішли оглядатися.
Мені треба було терміново  перекрити шлях до втечі з міста .  Діставши знову рацію  я сказав :
- Нічний патруль  перекрити  всі виходи з міста . Негайно виконати це завдання. Повторюю , нічні патрулі перекрити  всі виходи з міста .
- Сер , але це нереально .
- Це наказ . - я ричу вже на підлеглих , поки що немає жодної інформації , яка би хоч щось би нам сказала.
- Зрозуміло , виконуємо . - відключаю рацію і йду в сторону будинку .
Я хотів поговорити з потерпілою . А можливо вона і не потерпіла , а одна з членів  банди , яка це все влаштувала .  Цей варіант теж мав право на розглянення . Але поки що такі різкі припущення не можна робити .
- Шерифе ,-  я повертаюся на звук і бачу перед собою  мед брата -  дівчина опритомніла . Але їй бажано їхати з нами . Що прикажете робити ?
- Виконуйте свою роботу , але дивіться за нею . Нехай охорона стоїть при її палаті  і доповідає про все що бачить .  - це був хороший варіант  . Поки дівчина буде   відходити повністю від шоку та стресу, я  почну шукати  людей які це зробили.
Дім мера був наполовину  спалений та обуглений . Головний корпус оцілів  , але от права сторона була повністю  знищена .
Наші кримінологи вже почали  працю  над тілами жертв  . А жертв  було 17 .   В родині мера опізнали поки що лише дружину мера  , доньку  та сина .  Але всі інші люди  це прислуга та охорона .
Мені терміново потрібно  план  будинку . Так я можу уявти що і де знаходиться .
- Салі , а є якийсь  працівник з того  будинку ?-  покликав я напарника .
Джеймс кивнув  та показав на старшу пані , яка сиділа  на  стільці і пила заспокійливе . Поряд стояв Харпен   і старався заспокоїти жіночку .
- Шерифе , це міс Сміт . Вона  секретарка міс Сальваторе .  Міс Сміт , це Масиміліан Дрейк . Він наш  шериф .
Стара пані повернулася зі сльозами на очах  і промовила :
-Знайдіть тих   покидьків! Шерифе , вони були невинні ... такі добрі та справедливі до всіх . Я вас благаю ..- жінка взяла мене за руку і міцно тримала .
-Міс Сміт , ми зробимо все що в наших силах .  А для цього нам потрібна ваша допомога . Ви маєте план будинку Сальваторів ? - я відразу перейшов до справи .
Жінка замислилась на хвилину , а потім кивнула .
-Так , план будинку лежить в мене  на столі .
- В цьому будинку ? - уточнив я .
-Так . Мій кабінет знаходиться з правої сторони , другий поверх ліворуч . - стара пані вже говорила спокійніше і впевненіше .
-Харпер , відведи  міс Сміт  додому .
-Так , сер . - я  провів  жіночку з лейтенантом   і поспішив за планом .
По дорозі мене знайшов напарник  і повідомив приголомшливу новину .
- Мер міста , Калеб Сальваторе , лише тепер повернувся додому він стоїть у шоці , але дає показники Домініку .
Це було дивно . Чому голова сім'ї повертається додому лише о 5 ранку ?
- Невже в нього є коханка ? - я  подивився через вікно  і побвчив мера .  Біля нього стовпилася охорона  і ... оооо ні , тільки не репортери .
- Салі ,  забери мера до мене в кабінет . О 7 збираємо термінову нараду .
- Окей , не затримуйся .
- Я скоро повернуся . - ми розменулися з напарником. Той пішов до містера Калеба , а я поспішив за планом .
Двері до  кімнати секретарки були відчинені . Що було доволі дивно . Обшукавши кімнату , яка була обставлена в стилі ренесансу  , я нічого путнього не знайшов . Хіба що рахунки дружини мера .
-Ого , нічого собі . А міс Сальваторе не відмовляла собі  .- одна сукня жінки коштувала як 2 мої зарплати.-Гарно житти не заборониш ...
Забравши план  я вийшов з  будинку і дав розпорядження : допитати всіх .
В мене все ще був час до наради . Мені вдалося повернутися додому ,   швидко прийняти душ , попити каву , переодягнутися і накинути хоч трохи план дії .

Отже , що ми маємо ? Родину мера вбили , а потім підпалили будинок , але сам мер оцілів .  Дивно , що він так пізно  повернувся . Значить варто перевірити препущення з коханкою .
Наступне ,що мене непокоїть . Ця дівчина , яка тепер в лікарні , вона жертва чи  злочинка? Це треба термінову з'ясувати . А поки що треба допитати мера. Я маю до нього  питання .


 До роботи  доїхав я швидко . Зранку місто все ще спало і лише деякі люди з самого ранку добирались на роботу .  
    Біля мого кабінету було дуже багато осіб . 
-Що за збірка народу ? - запитав я , відкриваючи свій кабінет . 
- Ми на нараду , шерифе .
- Добре , тільки її почне Салі . Харпер ти зі мною на допит мера . Будеш свідком .
В свому  колективі   я довіряв лише  Харперу і Сальвадору . Ну і звичайну чуваку , який втикав на мене з зеркала .
Пройшовши до  спеціальної кімнати  для допиту  я повернувся до колеги .
- Нік ,  мені треба щоб ти потім провірив деяку інформацію.
- Я зроблю все що від мене залежить .
- Я навіть не сумніваюсь . - ми зайшли у середину .
Нашому мерові вже 54 років , а виглядає він на 40 .  Чорне волося , було сивим лише по боках , а сині очі все ще  були врододливими і виблискували чоловічою силою.  Тіло чоловіка було підтягнутим і доглянутим .
- Доброго дня , містер Сальваторе . Я Максиміліан Дрейк  , шериф міста  , як Вам відомо .
- Доброго дня , містер Дрейк . Рад зустрічі . - о-о сарказм від  мера , це звичайно щось фантастичне .-Як я розумію Ви маєте до мене запитання ?
Мер мав свого юриста , але той запізнювався .
- Містер Калеб , а де ваш юрист ? Розумієте ,час це золото . Гадаю ,  Вам залежить на тому аби знайти вбивць ваших рідних .
Очі мера прищурились .
- Звичайно залежить . Тому я даю дозвіл на допит без юриста  ,але зі свідком .
Ніколаус Харпер кивнув і встав поруч зі мною .
-Тоді почнем . Чому ви так пізно приїхали додому ? Невже  вам ніхто не доповів про те що коїться  у вас у будинку ?
- Я був на роботі і телефон був виключений . - мер говорив впевнено і ясно .
- До 5 години ранку ? - я прищурив очі  стараючись прочитати емоції  на лиці чоловіка .
- Робота в мене така , містер Дрейк . Іноді працюю цілодобово .
До розмови підключився  Харпер  , він  , мабудь , вже встиг поговорити з Домініком . Тим самим хлопцем   ,котрий допитував Калеба Сальваторе .
- Виключено , сер . В вашому офісі вас не було .
- Я працював ...в іншому місці .-на хвилинку  мер затнувся і  тим видав себе .
- І що ж це за місце таке , пане мер ? Невже тепер високопоставлені люди  працюють у секретарок у домі  ? - бачу Нік не дарма потратив  час .
Мер зблід   .
-Так , я був у Еліс у дома .  Ми працювали .
- Синхронно ? - не витерпів я , тепер ясно чим займався наш мер поки його родина померала .-Перейдемо до іншого питання . Які у вас були відносини зі своєю дружиною ?
- Хороші . Ми разом виховуємо дітей  і поважаєм ...поважали  один одного . А тепер я нічого немаю . Я втратив все що мав ... Господи .- мер закрив лице руками . Чоловік котрий хвилину назад сидів мов скала , рухнув лише за хвилину .   Це могла бути і акторська гра , але щось мені підсказувало , що в цьому всьому  мер невинен .
-Скажіть  у вас були вороги  ?- містер Сальваторе підняв очі і подивився  на мене .
-Я мер . А це значить в мене багато  ворогів . Наприклад старі кандидати . Так ми співпрацьовуємо , але конкуренція завжди  була , є і буде .
- Я зрозумів . -  мені здавалося ,що мер щось недоговорює . Але так само я розумів , що людина дістала стрес . Втрата  родини , це жахливе відчуття. Я знаю як це боляче. -Останє питання і ви вільні . Ви даєте дозвіл на обшук вашого офісу , маєтку і інших місць які будуть  потрібні підчас роботи ?
Мер задумався , але його затуманений погляд говорив , що зараз чоловік далеко звідси.
- Містер Калеб ?- покликав я .
-Що ?
-Підпишете папери  про дозвіл на обшук  вашего майна ?
- Якщо дозвлите , то  я би волів  підписувати  документ з  юристом .
-Так , як що вам так вигідно. -я встав зі стільця -Вам буде надано подвійну охорону. З міста Вам заборонено виїжджати , поки справу буде  незавершено .  Співчаваю вашій утраті ,  до зустрічі.
Я вийшов з кімнати , Харпер вийшов за мною .
-Шкода  нашого мера ,- подав голос Нік -Як на мене  причина вбивства полягає в тому щоб   вбити морально  містера Сальваторе .
-  Цікава думка , Ніколаус .  Треба її провірити .  Але поки що гайда на нараду . - я відчинив двері і зайшов в зал нарад . -Доброго ранку , шановні колеги . Дякую ,Сальвадоре , за твій вступ . Але я би хотів  тепер обґрунтувати  наші дії .
Наступну годину я пояснював деякі речі :
По-перше - на три дні наше місто було повністю ізольоване . Так ми виграємо час і будемо  працювати  трохи спокійніше , але звичайно пришвидшеному темпі .
По-друге -треба знайти зачіпку . Поки експертиза не буде зроблено , ми не можемо гарантувати  на 100% , що це був навмисний підпал .
По-третє - маємо скласти все до купи . Наші іт-хлопці  мають пройтися по базі  відеоспостереження  і провірити все що там є ....
- ...хтось допитував  людей в будинку ?- запитав я в кінці .
- Так , шерифе . Ніхто нічого не бачив . Вони всі були по домах , лише деякі жили в будинку. І то на три робочих дні . - відповіла Кетрін .
- Погано , але нічого . Міс Мей , ви  відправтесь на роботу мера і  розговоріть його секретарку . Але ця робота має бути під прикриттям . Ви зрозуміли ?
- Хм , добре . Я щось придумаю .
-Харпер , поясніть міс Мей  ситуацію , що ми вияснили .
-Добре , сер . - відповів рудий .
-Ви двоє вільні . Інші марш патрулювати . Старайтесь не попадатися репортерам , якщо репортери вас знайдуть вигадайте історію . Сальвадоре і Джуді   залиштесь ви мені потрбні . До роботи колеги . Ми маємо лише  три дні .  Завтра прийде наказ з гори . А поки що працюйте .
Коли двері зачинилися  я залишився з чорнявою дівчиною -Джуді Ленокс і блондином   Джеймсом Сальвадоре . Ми пройшли до мене в кабінет . Напарник  розвалився  в кріслі , Джуді сіла на стіл . А я сів на своє місце , склавши руки на грудях .
- Я маю  план будинку . Давайте обговоримо деякі варіанти .
- Гадаєте , це просто пограбування ?-  запитала дівчина .
- Побачимо . -я розгорнув план . -Отже , ліва частина будинку була спалена . Там загинули люди .
- Не логічно якось . Якщо все це через гроші і коштовності , то краще було  грабувати праву сторону . Так як там знаходяться   античні предмети, картини ,   спальні кімнати . А з лівою сторони лише кабінет містера Сальвадора . До речі , Домінік провіряв  що було вкрадено ,  лише документ про одруження  містер і місіс Сальвадоре . А так все ціле і не ушкоджене .
-Ого , навіщо комусь такі документи ?-здививано запитала Джуді .
-Мене це так само цікавить . Але тепер ми можемо сказати впевнено , що все це було зроблено навмисно . Це раз . А друге , треба провірити романи з двох сторін . Можливо наш мер і його дружина мали коханців . І тепер їхні ,,котики " пускають пазурі.
- Ти правий , Ліан . Ти в цьому спец , так що провіриш цю теорію сам . А я поки що пійду до тої дівчини .- Джеймс вже хотів виходити , але його зупинила Джуді .
-Ні , Салі . Ти йдеш зі мною . Ми провіримо все що коїлось з родиною мера . Хто погрожував , хто що пропонував  . А ви , шерифе , працюйте над теоріями. Практика не ваша сторона .
Я вже хотів відповісти , але до мене постукали .
-Заходьте .- в кімнату увійшла секретарка відділку .
- Сер , дівчина -Ребека Дональд , опритомніла .
-Чудово , час довідатись правди . - я встав зі свого місця  і пішов до виходу .

,, Ребека Дональд ... щось таке знайоме . Мабудь і справді моя коханка . До зустрічі ,  дівчино , незабаром ми дізнаємось хто ти така "