10 Вітмар

Провівши Марфу сумним поглядом, повернувся до себе в студію. Тяжко опустився на диван і обхопив голову руками.

Важкий день. Я не знаю як поводитися з такими дівчатами ще й ця її істерика... Я, звичайно, розумію, картина не з приємних, але, мабуть, варто зізнатися, злюся я не на Марфу, а на себе. Серджуся за те, що не стримався і був різким.

Відвик я спілкуватися з нормальними людьми. Дедалі більше часу проводжу на самоті або сидячи в офісі. Займаюсь добірками чергових шедеврів для модних виставок. Іноді трапляються придатні варіанти, але все частіше різний мотлох. Ох, вже мені це сучасне мистецтво. Чого тільки варті їхні творці, з ними навіть нормальної людської розмови не заведеш, їм людське чуже. Все частіше трапляються натхненні особи й невизнані генії.

Гаразд, намагатимуся поводитися стриманіше, а Марфа поображається і забуде. Є у нас справи важливіші за кривди та докори совісті.

Необхідно добре проаналізувати ситуацію. Вона стає все цікавішою та цікавішою.

У тому, що Настя замішана по самі вуха у мене немає сумнівів, а ось яким боком тут Марфа досі незрозуміло.

Потрібно шукати спільника. Він, швидше за все, Настю і вбив. Спершу звернув шию, а потім пустив газ по будинку.

- Соловей, де ж тебе шукати? - Налив собі шотландського вина і не роздягаючись ліг на диван.

Пухнастий швидко примостився поряд, підставив спину якраз мені під долоню. Однією рукою гладжу вихованця, а іншою машинально намацав блокнот і простий олівець. По ходу думки почав робити малюнок, тільки ясності він зовсім не привніс, навпаки, все заплутав. З альбомного листа на мене дивиться Марфа. Зображена вона в стилі коміксів: очі більші від природного і волосся більш хвилясте, ніж є насправді, але подібність явно проглядається. На ній костюм, що обтягує — вилита супер вумен. Навколо войовниці хмарочоси, схожі на ті, що у нас в Маямі, і за спиною вибух. Ледве подумавши, домалював пістолет у руці.

- Вибух. - Мозок зачепився за картинку.

До речі, вибух міг статися й раніше. Те, що ми встигли опинитися в цьому будинку чиста випадковість. На столі в кімнаті було встановлено таймер на пристрої для висікання іскри. Нехитрий такий апарат на кшталт запальнички.

Затримайся ми в домі довше і трупів було б троє.

Вбивця вирішив заморочитись, але до чого такі старання. Судмедексперт все одно визначить причину смерті. Зламану шию не замаскувати під побутове отруєння газом, а розраховувати, що вибух рознесе тіло на атоми... Ні, малоймовірно, тут щось інше.

Прокинувся як від поштовху. Товстий кіт уперся мені в бік своїми лапами, а наді мною схилилася Марфа. Я навіть не чув, як вона підійшла.

Нервово озирнувся. У єдине вікно в цій кімнаті пробивається слабке ранкове світло.

- Вже ранок? - Не знаю що сказати.

Вона розглядає мій вчорашній малюнок, а мені трохи ніяково. Крім збільшених очей, я прикрасив ще деякі частини її тіла.

- Ти мене бачиш такою? Непогано. - Вона підхопила Біляша та пішла на кухню.

- Фух, - шумно видихнув і підхопився на ноги.

Поки я мився в душі, Марфа зібрала нехитрий сніданок.

Вона вже встигла одягнутися, на обличчі легкий макіяж, мабуть, встала набагато раніше за мене.

- Ти взагалі спала? - поцікавився, спостерігаючи за її рухами.

- Під ранок вдалося подрімати. - Вона окинула мене швидким поглядом.

- Як рука?

- Нормально.

- Треба зробити рентген.

- Не варто, ти сам сказав, що перелому немає, а синці пройдуть швидко. На мені як на собаці гоїться.

- Тобі зробити каву?

- Так. Я не змогла потоваришувати з твоєю чудо-машиною.

- Давай навчу.

Вона ворухнула плечем і підійшла до мене. Я пропустив дівчину вперед, а сам став позаду.

- Дивись. Чашку сюди й натискаєш ось тут. Потім вибираєш напій та натискаєш сріблясту кнопку.

Я сам не зрозумів, у який момент поклав їй руку на плече. Притяг Марфу до себе, вона відкинулася головою назад і поклала її мені на груди. Квітковий запах шампуню лоскоче ніздрі. На тонкій шиї частіше забився пульс, відбиваючи ритм, який збігається з биттям мого серця. Мені як звірові захотілося вп'ястися в її шию, в ці плавні вигини й нещадно мучити її тіло губами.

- Готово, забирай. - Натомість сказав.

Я проковтнув грудку, що утворилася в горлі та поспішив відсторонитися.

- Спасибі. - Вона теж відчуває ніяковість, дивиться на мене з підозрою.

А що вона, чорт забирай, від мене чекає. Я дорослий чоловік і маю природні потреби, тим більше вранці, тим більше коли така красуня поряд. Але мені не хочеться зіпсувати довіру, що зародилася, разовим сексом. Та й розбивати серце теж не хочеться, як тільки я вирішу свої справи, одразу поїду.

- Дивись, що я вчора знайшла. - Як ні в чому не бувало звернулася до мене. - Я знайшла в соціальних мережах сторінку нашої Насті.

- Дівчата з низькою соціальною відповідальністю сидять в Інсті? - Намагаюся під грубістю замаскувати почуття, що нахлинули.