Залежність для художника

4 Вітмар

Я помітив її майже відразу. Марфа намагалася виглядати розслабленою, але очі її видають. Спочатку вона окинула поглядом приміщення, оцінила обстановку, також оглянула сходи та другий поверх. Не залишилися непоміченими вузький прохід, що веде до туалетів та підсобних приміщень, а також двері за барною стійкою. Як новобранець, чесне слово. Що це, професійна деформація? Вона прийшла разом із подружкою, вони разом працюють. Не знаю, як звати білявку, але точно бачив її у вікні редакції, вона розглядала нас із Марфою, коли я її підвозив.

- Ти чого підвис? - штовхає мене в груди друг. - Іди до нас, уже розлито.

- Ні, я сьогодні більше не питиму.

- Дон, ти чого? Ми стільки років не бачились.

Щойно повернувся до країни відразу зателефонував до свого друга Макса. У роки нашої юності ми багато чудили разом, та потім я переїхав разом із батьком, а Макс залишився один. Він кілька разів прилітав до мене в Маямі, але останніми роками нам не вдавалося зустрітися. За весь час, що я тут ми вперше кудись вибралися, крім ділових зустрічей. Він запросив мене відвідати його нове придбання. Не дуже люблю клуби, але ображати товариша не хотілося, а побачивши в натовпі дівчину, я взагалі зрадів, що погодився прийти.

Марфа вже осушила один коктейль і зазивно виляючи стегнами вирушила на танцмайданчик. Вона підхопила ритм і почала рухатись у такт музиці. Під баси вона рухає тілом, збираючи жадібні чоловічі погляди, запустила руки у волосся. Хвилясті пасма шовковим полотном розтріпалися по оголених плечах. Її груди коливаються від кожного руху, мені з другого поверху це помітно особливо.

- На яку дивишся? - помітив мій інтерес.

- На цю. - Показав пальцем.

- Красуня. Блондинка, що з нею теж нічого. - Оцінив він подружку. - Давай щось відправимо за їхній столик?

- А як же твоя? - Я кивнув у бік подружки Макса.

- Це так. - Відмахнувся він.

- Ні, я пас. Вона мене сьогодні вранці вже раз відшила.

- Стривай, труп у багажнику це вона?

Я мовчки кивнув головою.

- І що ти ось так просто відступишся? Ти забув які у нас дівчата, швидше за все набиває собі ціну.

- Я подумаю над твоїми словами.

- Стій, а тобі нічого не здається дивним?

- Ти маєш на увазі, чи я помітив топтуна, що влаштувався за ними? Помітив.

- Може, просто дівчатка сподобалися? - будує здогадки друг.

- Може, тільки зверни увагу, яку позицію він зайняв.

- Маєш рацію. Якби я когось пас, то вибрав би місце так само.

Чоловік зайняв дуже незручний прохідний столик, але з його місця добре проглядається весь клуб, всі входи та виходи. У якому б напрямі не попрямували дівчата він чудово їх побачить, зможе вичекати час і вирушити за ними не привертаючи уваги.

Красуні за цей час вже прикінчили кілька коктейлів, їхні рухи стають все більш розв'язними. Спостерігаю як Марфа нетверезою ходою попрямувала у бік коридору, де знаходяться вбиральні.

- Максе, я зараз піду за Марфою, а ти поспостерігай за типом, подивимось за ким він піде.

- Добре. Тримай ключі. - Він простяг мені ключі від своєї тачки.

- А ти?

- Я знайду чим дістатися.

- А, і білявка на тобі. Прослідкуй, щоб вона нормально додому потрапила.

- Побавитись з нею можна? - пожвавішав друг.

- Тільки за згодою. - Відповів, але мені здається, вона проти не буде.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше