Залежні

Розділ 7.

Люсія вклалась спати майжу відразу після того, як Лео вийшов за двері. Вона так втомилась, що не могла триматися на ногах. Вклавшись на ліжку, вона відчула гостру біль в області шиї. Люсі лягла саме на ту сторону, де були 6 жахливих синців. Вона болісно видихнула і перевернулась на інший бік, все ще відчуваючи слабкість в тілі через нестачу крові в організмі, тому досить швидко заснула.

Їй снився жахливий сон про те, як вона знову стоїть на цвинтері і останній раз кидає погляд на мертве тіло дідуся перед тим, як кришку труни забивають гвіздками. Цей сон їй снився не вперше, але цього разу вона прокинулась не від сліз, які душили її, а від відчуття холоду. Хтось зкинув з неї ковдру.

Незадоволино побурчавши, Люсія почала прокидатися. ТІльки встигла вона вона відкрити повіки, як холодні руки схопили її за гомілки і зтягли її з ліжка. Люсія не встигла зреагувати і тому навіть не закричала. 

В будинку було надто темно, щоб роздивитися лице того, хто тягнув її за ноги по сходах. Вона вдарилась головою об кілька сходинок і, повністю прокинувшись, почала пручатися. Люсія намагалась схопитися за все, що траплялось їй по дорозі і почала дригатися ногами. 

Нарешті викрадач витяг її на вулицю, яка була освітлена місячним сяйвом і вуличними фонарями, деякі з яких не працювали. Але те, що вона побачила, привело її в жах і вона бажала б ніколи цього не бачити: навкруги були мертві тіла людей і навіть тварин. Деякі з них були розірвані на шматки, а деякі були цілими. Все це місиво лежало в морі гидкої червоної крові та їхніх нутрощів. Від побаченого до Люсі підступала нудота, яка перемогла страх. 

Коли вона зрозуміла, що на вулиці більш-менш світло і тепер вона окрім цієї «каші» зможе розгледіти лице того, хто витягнув її на вулицю, то кинула погляд на чоловіка, який досі тримав її за ноги. Люсі більше не могла стримуватись і почала голосно плакати. Все це виглядало так страшно, бридко і жахливо одночасно, а коли вона зрозуміла хто саме все це скоїв, то просто не витримала. 

Вона нарешті вирвалась з хватки бивці і підвелась на ноги. Червоного «моря» їй було по кісточки і через те, що вона лежала, з її одягу і ліктів стікала чужа кров.

Чоловік почав наближатися до наляканої дівчини. Його рот, руки... все було в крові, а очі були божевільні. Він схопив її однією рукою за талію, а іншою вза волосся, відтягнувши її голову назад. Люсі набралась сил і штовхнула його. 

— Лео! — Почала вона трусити його за плечі. — Зупинись! Що ти робиш?

Люсі продовжувала його сильноу трусити, а її істерика не зупинялась. Вона не знала що їй робити. Після побаченого кровавого місева їй стало зле і те, що її зараз могли додати до цього океану мертвих її вже не лякало, бо адреналін брав над нею верх. 

Раптом Люсі відчула холодні руки у себе на передпліччі. Вона подивилась в очі Лео, які стали нормальними і він більше не був схожим на божевільного. Він прийшов до тями. Вампір оглянувся навкруг і зупинився на обличчі Люсі. В його очах теж читався жах.

— Це все, — він показав рукою на брудну вулицю, — зробив я?

Люсія мовчки дивилась на вампіра, якому повинна була довірити своє життя і який тільки що лишив десятки чи навіть сотні людей життя. Її сльози не припинялись і почало бракувати повітря, але вона все одно знайшла в собі сили кричати. 

— Так, чорт візьми, це все зробив ти! — Закричала Люсі, сильно штовхнувши Лео в пличе. — Ти тільки що позбавивши всіх її життя і ти... ти майже вбив і мене! — Продовжувала вона, задихаючись в сльозах. — Хіба не ти казав мені все цей час про безпеку? Хіба не ти говорив про те, що тобі дорогоцінне твоє життя і якщо я не хочу жити, то маю подумати про тебе? — Лео просто мовчав і його мовчання злило Люсі ще більше. Вона витирала сльози, розмазуючи кров по обличчю.  — Але чому я маю думати про тебе, коли ти ніколи не думав про мене, мої почуття і мою думку? Саме ти запропонував мені зв'язати наші душі між собою, чи ти забув?

Вона досі не могла сприйняти побачене. Як їй тепер жити, ходити, дивитись на цю вулицю, знаючи, що тут сталося? Як їй тепер продовжувати спілкуватися з Лео? Тепер вона точно знала, що зв'язуватися з ним — було найгіршим рішенням в її житті. 

Лео досі стояв нерухомо. Він не намагався заспокоїти її, не намагався доторкнутися своїми брудними руками, не намагався сперечатися з нею чи просто заткнути. Він був таким самим наляканим, як і Люсі. 

Тепер вони обидва знали, що це кінець. Кінець всьому.

— Я ненавиджу тебе. Я хочу розірвати наш договір.

Їхні серця почали болісно боліти, а ноги почали підкошуватись. Здається, щось всередині їх зруйнувалося і вони були іншими.  

 

***

 

Раптом я відкрила очі. Перше, що я побачила перед собою — сіра стеля, на якій мій розум сам малював спогади цієї ночі. Я трохи сіпнулась, коли згадала все це. Серце боліло, а навкруги смерділо залізом. Я підвелась і зрозуміла, що смердить залізом від мене. Я оглянула себе: все моє тіло було в крові... чужій крові. Мурахи побігли по моєму тілу, але я не зважала на них, бо мені було цікаво де я зараз знаходжусь. 

Це не було схоже на мій дім чи на маєток Лео. Здається, я знаходилась в поліцейському відділі. Я зрозуміла, що весь цей час спала в камері. «Мене ув'язнили за те, чого я навіть не робила?» — перше, що спало мені на думку. 

Раптом я побачила поліцейського, який зайшов до мене. Грати не були замкнені, а це означало, що мене не позбавили волі. Вже непогано.

— Ви вже прокинулись? — Заговорив він до мене своїм низьким і трохи хриплим голоси.

— Чому я тут? — Перше, що зірвалось з моїх вуст. 

— Не хвилюйтеся, ви в безпеці, — трохи заспокійливим голосом сказав чоловік, — якщо ви зможете відповісти на кілька питань, то ми будемо дуже вдячні. 

Я видихнула. Зараз мене будуть розпитувати про те, що сталося, хто це зробив, чому я там опинилась і всі ці запитання змусять мене згадувати побачене, яке я хотіла якомога швидше забути. Але насправді мені було полювати, просто я відчувала нудоту. Окрім неї я більше нічого не відчувала. Страх, гнів, сум, чи радість... Нічого з цього. Всередині лише була приємна пустота і ніяких емоцій. Останній раз в такому стані я перебувала в день похорон. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше