-8-

Люк розпачливо обернувся до Іктомі. Серденько індіанця не витримало океану розпуки, що хлинув з очей товариша. Він кинувся в атаку.

— Гвенте, друже, ну ти даєш! Я аж повірив спочатку! От ти утнув! — Ікто деренчливо розміявся. — Глянь на Ламфаду, аж покорчило бідолаху. Фу-ух. Красапєта! Респект!

Індіанець ляснув гнома по плечу і витер уявні сльози.

— То що, скільки тобі часу на ремонт потрібно? За півгодини справишся. Шо там лагодити!

— Ні.

— Що, цілу годину? Ну нічого, ми почекаємо, чайку поп'ємо з печивом.

Зінгер сповз зі стільця і аж навшпиньки встав. Вся його невисока опасиста постать палала обуренням.

— Нізащо і ніколи! Ніколи в світі майстер Гвент Зінгер не піде на компроміс! 

Іктомі акуратно пригладив чуб гнома, більш-менш повертаючи обрис мохавка, скривився й обтер вимащену гелем руку об пурпуровий жилет.

— Зінгере, — холодом голосу навахо можна було заморозити невеличке озерце, — ти, здається, не зрозумів. Турбота за турботу, дар за дар.

Гном видихнув і здувся мов повітряна кулька. 

— So eine Schande, — гірко пробурмотів він. — Яке неподобство! Така реліквія — і в таких руках…

Люк поклав руку на плече товариша, спиняючи того в пориві натовкти впертюху пику.

— Здається, ми всі трохи погарячкували. Давайте-но сядемо за стіл і спокійно поговоримо. Он чай вистигає.

Він подав руку  Геде Нібо, той з шипінням вивернувся.

— Зайда білоокий! Як ти смієш…

Мак-Герот змахнув руками, описуючи коло, спалахнув. Його волосся заплелося в косу, по щоках побігли яскраво-сині смуги. Ламфада, бог Туата де Дананн, усміхнувся.

— Тихіше. Про все можна домовитися. Чи не так?

Довготелесий лоа мовчки опустився на стілець, майже затуляючи вуха гострими коліньми.

— Майстре Зінгере, прошу вас. Іктомі.

Нарешті всі розсілися, і в кухні запанувала тиша.

— Так от, — заговорив Ламфада, нахиляючись вперед, — я дійсно маю вибачитися за те, що не доглядав за плащем Бадб. Я можу довго виправдовуватися, але вважаю це зайвим. Я згадав про реліківію лише коли вона мені знадобилася. Банально, але так робить більшість, і тут я не виняток. Можу лише пообіцяти, що після сьогоднішнього випадку постараюся змінити дещо в своїх звичках. Моє слово вас влаштує?

Після деяких вагань гном все ще насуплено кивнув.

— Дякую за довіру, майстре. Отже, скільки часу вам потрібно, щоб полагодити плащ?

— Зараз побачимо, — буркнув Зінгер.

Він вийшов у коридор і розчахнув широкі двері навпроти кухні. 

________________________

Заходьте в мій телеграм-канал https://t.me/natalkachereshnya

Там цікаво!