Розділ 1. З такою родичкою й серіалів не треба

Усі персонажі, події й назви вигадані. Будь-який збіг із реальними людьми чи місцевостями — випадковий.

Олена ніколи не планувала опинитись у селі з назвою Верещаки. Та ще й у хаті з бабою Марусею, яка знімає сторіси, веде прямі ефіри й щодня влаштовує мініспектаклі для своїх глядачів. Вона приїхала з міста з єдиною метою — знайти спокій і дописати свій роман. Але натомість потрапила в нову реальність, де баба-свекруха — інтернет-зірка, а місцеві плітки розповсюджуються швидше, ніж вайфай у маршрутці.

Будинок на краю села стояв у мальовничій місцині: бузок до вікон, кози за тином, а Wi-Fi ловив лише на підвіконні. Коли Олена приїхала, її зустріла баба Маруся в фартуху з написом "Я — контент!" і смартфоном у руці. Прямий ефір уже тривав.

— О! — вигукнула баба. — Глядачі, зустрічайте мою квартирантку з міста! Каже, що письменниця! То, може, й мене в книжку вставить, га?
Олена застигла, з валізою в руках і виразом обличчя "я просто хотіла тиші". У кадрі її вже обговорювали глядачі:

"Виглядає трохи загубленою. Дайте їй кваску!"

"То це вона буде жити з нашою Марусею? Ха, з такою родичкою й серіалів не треба!"

Так почався її новий розділ життя.

Минуло лише кілька днів, але Олена вже почала розуміти, що сільське життя — це не тільки свіже повітря й тиша. Це й галасливі сусіди, несподівані герої під парканом, суперечки за межу, бабусині страви "на камеру і багато чого, що жодна міська буденність не передбачала.

А ще — вона вперше за довгий час всміхнулась. Справжньо, щиро. І десь глибоко всередині подумала: "А може, я й справді це все колись опишу. Але без поспіху".
 

«Чи зможе Олена дописати свій роман, коли її життя перетворюється на справжнє реаліті-шоу?»