закрайсвіття: яйце дракона
Полонений Адам
Темно, холодно, суцільна мряка охопила приміщення, де прокинувся Адам весь зав’язаний у мотузки та чарівні ланцюги, які витримують драконів, сидів на стільці полонений. Колись- сказав мужній голос з іншого кінця кімнати. Колись? Це що значить, час чи закликання до дії?- насмішкувато проказав Адам. Ахаха, кажи куди ти дів яйце залізоппуза,тиж знаєш, що воно останнє нащо взяв, куди дів?- сказав вовкулака, якого зміг розгледіти хлопець. Адам не забарився з відповіддю, бо знав, якщо розізлити перевертня- розгризе. Добре, добре, що взамін на знання?- запитав полонений досі не розуміючи куди його привели і як дізнались. Взамін на життя- почувся знайомий голос, власником якого був Морок. Вибачте мені! Я не знаю нащо я це зробив, я продав його. Що? Кому?- зтишеним та розчарованим голосом промовив вчитель. Г-гоблінам, їм треба зброя, яка може знищити будівлі.- невпевнено промимрив Адам. Як гоблінам?- недовірливо запитав Морок. В-вибачте, я-я ненароком, вони мене звабили сиренами, я-я не зміг піти. Їм треба зброя, вони уже найняли мінотаврів, велетів, пегасів та гномів, але їм не вистачало найміцніших- драконів. Вони мене змусили, пробачте!- майже плачучи сказав Адам. Еххх, не чікав, чого ти мені зразу не сказав? І що ж тепер з тобою робити?- сказав Морок і подивився на учня сумними очима.
#6628 в Фентезі
#1595 в Міське фентезі
#935 в Фанфік
Відредаговано: 28.12.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
