Оновлення 34

Дещо пізніше, коли всі більш-менш заспокоїлися, Фернан почув, як Ері пояснювала дітям, що у хід війни втрутилася Зоряна Матір і врятувала своїх дітей від знищення. Можливо, з огляду на духовну складову, це можна було назвати і так, а у фізичному світі відбулося от що.

Об’єкт для демонстрації драконові діти шукали недовго. Система Вільної Землі складалася з чотирьох планет. Саме супутник четвертої став жертвою Дракона. Чим він йому заважав — незрозуміло. Але сталося те, що сталося.

Знищення супутника порушило сили рівноваги. Досить велика четверта планета раптово перекинулася догори дригом, тобто змінила полюси. Тектонічні процеси сколихнули її зсередини, а тут ще й залишки супутника обрушилися на поверхню. В результаті планету розкололо, як горіх. Вона, звісно, не була населеною, тому її втрата Дракона не надто схвилювала. А дарма. Адже розташовувалася вона на сусідній із Вільною Землею орбіті і виконувала вкрай важливу функцію — притягувала ті уламки астероїдів, якими, завдяки неточності пасток, був засмічений навколишній простір. Тепер же перешкоди для космічного сміття не стало, і воно градом посипалося на Вільну Землю, а заодно і на другу планету системи — ту саму, де виготовляли зброю. І якщо Вільна Земля постраждала не надто сильно — вона мала товстий шар  атмосфери, яка не дозволяла більшості космічних уламків досягти поверхні, — то на другій планеті було знищено практично все. Промисловий комплекс не врятувало навіть підземне розташування.

Після цього дев’ять Зоряних Домів запропонували Вільним Землям гуманітарну допомогу та евакуацію, від якої Драконячі діти категорично відмовилися. Напевно, сподівалися, що негаразди невдовзі закінчаться. Але це був лише початок.

Кілька великих уламків, що утворилися внаслідок цієї небувалої космічної катастрофи, не утрималися на попередній орбіті. Цього взагалі ніхто не очікував, бо передбачити подібне неможливо. Вони були захоплені полем тяжіння Вільної Землі. Два найбільші з них перетворилися на додаткові супутники. Решта ж упали на поверхню, спричинивши неабиякі руйнування. Але й це був не кінець.

Величезна кількість пилу, піднята цими гігантськими метеоритами, наповнила атмосферу. Темрява і холод охопили Вільну Землю, ґрунт скувало льодом, який не танув кілька років. Це унеможливило сільське господарство на значній частині планети. Люди, всі, хто міг, ринулися в екваторіальну зону та на узбережжя океанів — там було трохи тепліше і можна було виростити хоч якусь їжу. Але… Наявність на орбіті нових об’єктів і тут порушила планетарну рівновагу. Вісь планети змістилася, що вплинуло на тривалість доби; сезони змінили ритм; землетруси не вщухали, а цунамі та припливи, що змінили свою регулярність і висоту, буквально «злизали» всі прибережні поселення.

Після цього вже ніхто не зважав на бажання чи небажання уряду Вільних. Усі без винятку зорельоти Зоряних Домів були задіяні в рятувальній місії, яка тривала майже рік. Оскільки планетарна портальна станція на Вільній Землі була лише одна і не могла пропускати велику кількість людей, зорельоти залишалися чи не єдиною можливістю врятуватися. Достеменно невідоо, скільки населення проживало на Вільній Землі до катастрофи, але евакуювати вдалося півтора мільйона.

Їм запропонували повернутися в лоно Законів і стати, як усі мешканці Зоряних Домів, вільними за духом, а не звільненими від Законів, як було за Дракона. Погодилися,  як не дивно, всі врятовані. І куди ж то поділася з їхніх голів Драконова пропаганда, коли  постав вибір між життям та смертю?!

Кожен Дім забрав до себе тих, кого врятували його зорельоти. На кожну планету припало зовсім небагато біженців. Їм не дозволили жити вкупі, а розселили серед звичайного населення, аби  швидше призвичаювалися до нормального життя.

Чи вижив у катаклізмі Великий Дракон — ніхто не знав та й знати не прагнув, бо всім було зрозуміло: тій купці населення, що залишилася на Вільній Землі та не побажала евакуюватися, ще довго не оговтатися, якщо взагалі вдасться врятуватися.

Евакуація з Вільної Землі.