Оновлення 33

В ідеалі зброю, накопичену на Вільних Землях, треба було знищити. Але як?

Через пів року після загибелі «Зірки Харіді» ерівард І очільники трьох Домів знову зібралися в міжзоряне коло. Цього разу поряд з Його величністю Олександром знаходився не лише третій принц, очільник харідійського військового відомства, але й шістнадцята принцеса. Після загибелі молодшого сина Веста всюди супроводжувала батька. Поговорювали навіть, що саме вона виходить на перші позиції як майбутня спадкоємиця Олександра. А поряд із Ерентаром Сайгаром сидів нікому невідомий молодий чоловік.

— Пітер Гайсарі, — представив його сайгарський тар, — фізик-менталіст з Сегони-3. Йому, як і вам, Шарді, дивом вдалося врятуватися під час атаки. Останнім часом його лабораторія вивчає Драконові пастки, і в зв’язку з цим у Пітера з’явилися цікаві ідеї. Пропоную послухати.

Вчений говорив недовго. Його ідея була сміливою до зухвалості, добре обґрунтованою і дуже простою у виконанні. Геніальною. Фернан не був фізиком, але легко схопив суть. Пітер пропонував використати як зброю ту саму пастку, що знищила «Зірку Харіді».

— Ми її полагодили, трохи вдосконалили і перепрограмували. Вона діє тепер не автоматично, а за ментальним наказом, який мають віддати одночасно три людини. Залишилося тільки налаштувати її на очільників Трьох Домів, які віддаватимуть наказ, і виготовити підходящий “камінець”, що виконуватиме роль підсилювача при ударі об ґрунт. Згідно з нашими розрахунками, щоб досягти необхідного ефекту, вміст кристалічного і металічного літанію в ньому повинен бути не менше шістдесяти кілограмів, а оболонка — складатися із золота. Енергії падіння такого метеорита цілком вистачить, щоб викликати вибух, який буде миттєво підсилено. Якщо ми поцілимо у відповідну точку на планеті, до вибуху додасться ще й детонація на складах. На місці події утвориться кратер разів у п’ятсот більший за той, що тепер є на Сегоні.

— Отже, у зону вибуху потраплять не лише склади, але й виробничі площини? — перепитав Шарді.

— Так, усі вони розташовані неподалік, як і житлові квартали обслуговуючого персоналу, — відповів йому Ерентар Сайгар.

— Заводи ці, як нам відомо, майже повністю автоматичні, обслуговує їх зовсім небагато люду, і, скоріш за все, увесь персонал уражений променевою хворобою. Захистом своїх людей Дракон не переймається, а показник радіаційного фону в тій місцевості зашкалює. Смертність серед працівників там надзвичайно висока, — це сказав Лев Харіді, а от батько його мовчав.

У Олександра від усього почутого аж подих перехопило. Шістдесят кілограмів літанію! Кристалічного! Це ж які гроші! Хіба ж можна знищувати подібне багатство заради примарної загрози? Коли ще ті Вільні доведуть до ладу свою зброю! А перед перспективами, що створювала подібна кількість кристалічного літанію, відступала навіть помста за «Зірку Харіді».

Його величність подивився спочатку на Лева, але не знайшов розуміння в його очах. Голова харідійського військового відомства був цілком на боці сайгарців. Тоді король звернув погляд на молодшу дочку. Зазвичай вона завжди підтримувала його. Але побачив дивну картину: Веста сиділа, втупившись очима у сайгарського фізика. Здавалося, вона взагалі не чула і не помічала нічого навколо себе.

— Розрахунки ми перевірили тричі і навіть випробували нашу метавку, — почав свій доклад очільник сайгарського військового відомства. — Запустили в бік системи Вільних камінець із чистого заліза. Пересвідчилися зайвий раз, що нападу з цього боку Дракон не очікує і продовжує відстежувати небесні дарунки. Адже, попри те що Беліт перейшов під наш контроль,  пастки все ще постачають Драконові цінні  копалини. Тож камінець наш перехопили і скинули на планету саме туди, куди нам треба. Отже нам залишається лише дочекатися слушного моменту і жбурнути Вільним літанієвий камінчик. А далі вже вони впораються самі. Дрібнити його в космосі вони, скоріш за все, не стануть, бо він для цього замалий.  Космічне сміття подібної величини валиться їм на голови майже щодня. Сподіваюся, і наш дарунок без перешкод упаде на поверхню. Якщо він приземлиться відповідно до наших розрахунків, детонація Дракону гарантована.

— Я підтримую цей задум і готовий віддати наказ, — промовив тар Еміль, який до цього часу сидів мовчки і уважно слухав доповідачів.

— Підтримую також, — сказав Ерентар Сайгар.

А от Його величність Олександр Дванадцятий мовчав.

Рішення прийняте не було.

Вагався король аж доти, доки не стало пізно. Вільний дракон таки виготовив свою зброю і випробував її. Причому настільки зухвало, що здригнулися всі. Він запросив Зоряні Доми спостерігати за випробуваннями і оголосив, що вимагає підкоритися Вільним Землям всіх, хто не бажає опинитися на місці того супутника, що обрали для знищення.

У прямому ефірі одна-єдина бомба розірвала чималий планетоїд на шматки.

Небачений жах охопив усі дев’ять Зоряних Домів, і саме він об’єднав вихідців з Таріону в єдиному ментальному пориві. Тієї хвилини всі, без винятку, хто бачив це — і люди, і елорги, і обдаровані, і позбавлені ментального дару — побажали Драконові загибелі.