Закон збереження життя. Принцеса із пробірки

Оновлення 32

 

Згубити власний зореліт та ще зі своїм сином на борту! І заради чого? Заради амбіцій!  Просто щоби першим увійти в систему! Такого Фернан жодним чином не бажав сприймати. Ох як же він добре розумів того давнього правителя, що планету програв, але сказав Харіді все, що про них думає. На жаль Фернан такої змоги не мав. Він виразив королю співчуття в особистій розмові і відмовився будь що коментувати журналістам. Подібну стриманість він проявив лише заради Ері і Нели і аж ніяк не заради Дому Харіді. 

Ерідан дізналася про все з новин. Її горе було тихим і непомітним, але від того не менш глибоким. І Шарді ледь не пропустив його. Схаменувся він, коли йому повідомили, що у ентари перегоріло молоко, і що Арнель через це переводять на штучне годування. Спадкоємиці це не зашкодить, вона вже достатньо велика, але чому таке сталося з ентарою, незрозуміло. 

І знову Фернан втішав свою Зіроньку, говорив про те, що головне для людини - не згинути у віках, залишити по собі гідний спадок, а Мартін не лише був героєм-захисником, але й має змогу продовжити себе в майбутній дитині. 

- В день першого повноліття ми розповімо Нелі про одруження і про її обов'язок перед обома Домами. Мине час, і вона народить  дитину, схожу на Мартіна, яку ніхто не зможе  відняти у тебе. 

- Я не хочу забирати у Нели її дитя, - перелякалася Ерідан.

- Хіба про це мова, Зіронько? Нашій донечці знадобиться допомога, от ми і допоможемо. І дуже добре, що крім нас це питання нікого не хвилює. Дім Харіді в контракті підтвердив, що претендуватиме на знання і вміння цієї дитини лише після повноліття.

От Ері з часом і втішилася думкою, що Мартін не загинув остаточно. 


 

***


 

Олександр після трагедії притих, бо хизуватися дійсно не було чим - він позбавив Об'єднані сили основної бойової одиниці, через що Вільний Дракон одразу ж піднісся духом і заявив, що незабаром у нього буде нова зброя з якою їхні пукалки не зрівняються, тож нехай забираються від Беліт доки не пізно. А Фернанові додалося роботи. Крейсери  довелося зняти з патрулювання  столичних планет і Таріона. Добре хоч захисна сітка над усіма столицями вже працювала на повну і супутників, аби латати дірки, було накопичено вдосталь. Крейсери перевели на патрулювання Беліт. А таріонську сітку ще більше підсилили. Чому Фернан так перейнявся Таріоном, адже там не було нічого такого, що могло би вплинути на перебіг війни, а населення складало менше двох мільйонів? А саме тому, що Вільний Дракон роззявив рота на рідну планету. 

І справді, чому б ні. Таріонські негаразди до цього часу владналися. Значна частина прісної води зібралася на полюсах і застигла там льодовими шапками. Океани значно скоротилися за розмірами, вода в них зробилася солонішою, це вплинуло на морську флору і фауну, але не відобразилося на господарюванні. Населення планети більше не залежало від морської їжі так сильно, як колись, адже вільних плодючих земель тепер було в достатку. Материки набули більш-менш стабільних обрисів. Клімат встоявся. Хіба що активність зірки залишалася підвищеною, але Таріон мав міцне залізне ядро, яке створювало надзвичайно потужне магнітне поле, тож збурення в зірковій короні не надто сильно впливали на поверхню планети. 

Отже на Таріоні можна було цілком пристойно жити, тому  Дракон і забажав забрати планету собі.


 

***


 

Так, поразка в системі Беліт анітрохи не вгамувала Вільного Дракона. Ше б пак, протягом того часу, що працювали пастки, Вільні нагребли собі стільки корисних копалин, що вистачило б не на одне покоління. Друга планета в їх  системі стала складом  усього того добра і виробництво зброї на ній йшло повним ходом. Навіть періодичне падіння уламків  з неба не могло затримати цей процес, бо всі виробничі площини і склади розташовувалися під землею. 

Захарастити відходами цю планету Вільні не боялися, отже скидали все, що їм не було потрібно просто на поверхню, навіть залишки радіоактивних руд з яких видобували уран. Саме за посиленням радіоактивного фону розвідка Об'єднаних сил зробила висновок, що драконові діти розробляють ядерну зброю.

Те, що Вільний Дракон порушив давню заборону на виготовлення зброї з радіоактивним  зарядом, Шарді доповідали чи не від самого початку війни. Подібна зброя сама по собі страшна, а вже підсилена літанієм і поготів. 

Про можливість застосування ядерного розпаду для вбивства і руйнувань таріонці знали ще з часів Таріса Першопроходця. У Дев'яти Домах напевно не було жодної людини, котра б не бачила страшних кадрів, принесених з паралельного світу. Навіть думка про ядерну зброю у Зоряних Домах була заборонена. І саме за обіцянку ніколи не розробляти нічого подібного Вільні Острови колись одержали цілу планету, придатну для колонізації і евакуації. Пращури, що вивчали нові землі навіть спеціально потурбувалися, щоб Вільним дісталася система бідна на радіоактивні елементи, бо Дракону ніхто ніколи не довіряв. Хитрість предків затримала ворога, але лише до того часу поки він не відкрив систему Беліт, після чого драконові діти кинулися використовувати нові можливості.  

Таємниці зі своїх планів дракон не робив. Навпаки наголошував, що вони вже майже досягли мети і незабаром у них буде зброя кількох одиниць якої, якщо підсилити літанієм, цілком достатньо, щоб перетворити на хмару пилу  будь який світ. Хоч Сайгар, хоч Дамаріс, хоч Шарден. 

Протиставити цій зброї Зоряним Домам було нічого. Їм взагалі більше не було чим воювати з Драконом. Тепер у них навіть авіаносця не було. А драконячі діти і звичайні торпеди продовжували клепати сотнями.


 Ворожий зореліт. 

***

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше