Оновлення 31

Весь той час, що велися бойові дії, авіаносець перебував на значній відстані від зірки  Беліт. Тепер же Його величність Олександр Дванадцятий віддав наказ про переміщення не просто на околицю системи, а всередину, в проміжок між третім та четвертим астероїдними кільцями. Він знав про те, що вже після втечі Вільних у системі зникли два сайгарські рейнджери, але це не зупинило короля. Не можуть союзники втримати приз, що їм дістався? Що вдієш, не всім дано. А все тому, що посилають у систему не ті кораблі. Беліт начинений портальними пастками, як кавун кісточками. Вони розраховані на відносно невеликі уламки астероїдів. Ось і потрапляють у них зорельоти відповідної ваги та габаритів. Послали б крейсер, то вже давно були б у мети. Але вільних крейсерів в Об'єднаних силах зараз немає. За наказом еріварда всі вони патрулюють столичні планети, зокрема і Дамаріс. А "Зірка Харіді" тут, на місці. До того ж тепер у харідійців є їх новий винахід - система протидії, яка нейтралізує поле пастки.

На останній військовій нараді Шарді висловився різко проти рішення Олександра Дванадцятого йти всередину системи, але жодних зрозумілих аргументів на свою користь не навів. Все на рівні припущень та інтуїції, через відсутність будь-яких точних даних. Система, мовляв, недостатньо вивчена, треба зачекати.

- Ви уявляєте, що станеться, якщо ваш авіаносець попаде у пастку? - запитував ерівард.

- А що трапиться? Ну, нехай викине їх з системи. Увійдуть у перехід та повернуться на попередню локацію! Їм не вперше, - посміхнувся Його величність.  

- А якщо не зможуть повернутися із якоїсь причини? Або система протидії зламає пастку і вона просто залишить корабель в системі?

Його воїни і не зможуть повернутися? Та бути такого не може! А в самій системі вже досить розчищеного місця для розгону. Всі можливі варіанти невдач вже обчислено неодноразово і іспити на симуляторі проведено. Олександр подивився на співрозмовника з неймовірним скепсисом:

- Ох, Шарді, звільніть мене від ваших фантазій!

Ні! Чекати Його величність наміру не мав! Дім Харіді просто зобов'язаний першим увійти до завойованої системи. І він туди увійде! Бо ні сайгарці, ні шарденці не мають монстра типу “Зірки Харіді”, пастку на якого створити просто неможливо. 

***

Згідно з корабельним розкладом зараз у варда Харіді, позивний Марс, був час сну. От тільки не спалося Мартінові чомусь. Ірраціональна тривога гризла принца зсередини. І начебто особливих причин не було, але відчував він - щось має статися! Тому і не став роздягатися та лягати в ліжко. Добре, що ніхто не міг вказати йому на порушення режиму: на відміну від решти молодших офіцерів, мешкав Мартін не в казармі, а в окремій каюті на тому ж рівні, що й вищий командний склад авіаносця.

Корабель готувався до переміщення всередину системи на навколозоряну орбіту позбавлену будь-яких уламків. У ліквідації кількох каменів, що випадково попалися на обраному шляху, Марс зміг навіть особисто взяти участь - знищив чотири астероїди розміром з невеликий флаєр. Це завдання рес-шиар кинув йому, як кісточку цуценяті, після того, як принц зволив привселюдно обуритися, що його, бойового пілота, використовують  виключно як хлопчика на побігеньках. 

Авіаносець Мартін відчував не гірше, ніж свій крихітний винищувач. Всі кроки, необхідні для його переміщення, він ще з часів академії знав на зубок. От якби йому дозволили скористатися цими знаннями! Але ж ні. Принцу довіряти головне  кермо авіаносця ніхто не збирався. От і сидів Марс у каюті і лише в уяві повторював усі дії першого пілота. А "Зірка Харіді" "відкликалася" на кожну його думку.

Ось увімкнулися допоміжні двигуни, корабель повільно пішов на розгін, ось приєдналися основні. Тільки-но зореліт досягне необхідної швидкості, відкриється портал. Корабель переміститься і опиниться в обраній точці простору. Потім кілька хвилин піде на збір і обробку даних про нову локацію, і нарешті знову вступлять двигуни, скоригують курс, і авіаносець почне свій шлях навколо червоного карлика Беліт. От тоді вже в систему жодні Вільні більше не сунуться. 

Перехід відбувся у звичайному режимі, Марс відчув його всією своєю натренованою порталістською шурою, а ось потім… Серце відлічувало удар за ударом, а двигуни не вмикалися. Так минуло хвилин із десять. 

Доступ на місток у Мартіна, як представника королівського роду, був завжди. Ось тільки він ніколи не користувався ним, дотримуючись встановлених правил гри. Тепер же хотів знати, що відбувається. 

На виклик принца капітан не відповів. Тоді Марс подався до нього особисто. Але вхід до командного пункту виявився заблокованим зсередини і двері не відреагували на чіп Мартіна жодним чином. "Ваш доступ анульовано", - повідомив йому напис на табло. Перша думка, що відвідала варда Харіді у зв'язку з цим була аж занадто фантастичною. Він припустив, що на борту стався переворот і капітана відсторонили від командування. А що ж іще могло прийти в голову людині, яка все життя захоплювалася історією? Тому Марс повернувся до себе і вирішив викликати свого рес-шеара. Той, напевно, зараз не на містку, але, можливо, щось знає. Проте, ледве простягнув руку до комприса, як екран спалахнув сам і на принца пахнуло тривогою, що походила від його безпосереднього начальства. 

   - Марс! - рес-шеар не стримувався, ледве не кричав. - Негайно! На Дамаріс! Ми в капкані всередині системи і разом з нами кілька уламків! Всі дані вже на твоєму штіні! Бігом! Рвонути може щосекунди! Нехай хоч взнають, що сталося…

Слова рес-шеара ще лунали у вухах, а Мартін уже мчав до ліфту. 

Що могло статися, він собі добре уявляв. Якщо "Зірка" потрапила у капкан, то далі їй ходу немає. Тут мало того, що не розженешся, ще й можна в будь який момент зіштовхнутися з уламком,  що містить кристали літанію. Проти такого метеориту щити не діють і розстріляти його неможливо - занадто мала відстань, корабель в будь якому випадку зачепить уламками. А літанієвому камінчику достатньо лише чиркнути по обшивці, як здетонує весь посилений боєзапас. Зустріч же з подібним астероїдом в даній ситуації - лише питання часу.