Оновлення 29

Заключення шлюбу особливо урочисто не обставлялося, хоча засвідчили  це дійство найвищі особи двох Домів - тар Еміль і король Олександр, що робило угоду непорушною.

Як обіцяв Шарді, наречену представили принцу ще до підписання контракту. Маленька дівчинка насторожено оглядала присутніх, але не злякалася і не плакала, просто сиділа на руках у матері, міцно обійнявши ту за шию. Темне волосся в'ється кучериками, великі сірі очі, маленький ротик бантиком. Лялька та й годі! 

Хотів би я знати, якою ти станеш, коли виростеш, подумав Мартін.

А церемонія між тим почалася. Над довгим столом перед яким стояли всі присутні, завис великий екран з текстом договору. Зазвичай для підписання будь-якого документу варто було тицьнути пальцем у власне ім'я. Сьогодні було не так. Підпис Мартін поставив золотим стилусом і передав його Шарді. Той підмахнув документ своїм розчерком там, де стояло ім'я Арнель и простягнув стилус дочці. За звичаєм цей предмет залишався у дружини на згадку про щасливу подію. Арнель одразу ж спробувала запхати його до рота.

А Мартін тим часом виклав на стіл невеликий термоконтейнер.  У таких ємностях зберігали біоматеріал. 

Їх угода з Арнель не зовсім звичайна, вона відкладена в часі, тому усі перестороги мають бути дотримані. Війна триває, а він військовий. Хоча це малоймовірно, все ж він може загинути. А за допомогою біоматеріалу Арнель і без нього виконає контракт. І тоді обидва Доми отримають те, чого хочуть. 

Сьогодні контейнер буде замкнено кров'ю дружини Мартіна. Отже і відкрити його зможе тільки вона сама. Якщо хтось сторонній спробує зламати замок, весь біоматеріал буде миттєво знищено. Це необхідна пересторога, бо подібні випадки вже траплялися - зловмисники викрадали сперму високорідних, а потім пред'являли їм готових нащадків. 

За звичаєм заблокувати замок мав особисто володар біоматеріалу. Принц узяв ручку  своєї маленької дружини і почав розглядати її маленькі пальчики. Та хіба ж таку пучечку можна вколоти? Вона ж майже прозора! З неї ані краплини крові не зцідиш!

- Вколи її в п'яточку, - підказала ентара Ерідан і зітхнула. 

А Мартін відчув гіркуватий присмак жалю. 

Мати шкодувала свою дитину, це зрозуміло. Але чому він все так гостро сприймає, адже вона не його пожаліла! От і ще одна дивина, пов'язана з цим незвичайним сімейством. Напевно треба звикати, що тут все інакше.

Принц почав стягувати з дитини черевичок і шкарпетку, а Арнель раптом нахилилася до нього і спробувала відірвати з кителя золотий шеврон, що засвідчував причетність Мартіна до екіпажу "Зірки Харіді" - про стилус вона вже забула і їй знадобилася нова іграшка. Мартін відчепив шеврон і віддав його дівчинці. Хвиля найчистішого дитячого задоволення накрила його, знову здивувавши своею силою. А тим часом йому вже подали медичний скарифікатор. П'яточка виявилася більш ніжною, ніж його власні пальці. Краплина крові впала у віконечко ідентифікатора на контейнері і надійно замкнула біоматеріал. А задоволення, що йшло від Арнель, змінилося такою образою, яку і уявити собі неможливо. Очі дитини наповнилися сльозами і вона голосно розплакалася.

І несподівано за цим на Мартіна накотив відчай, власний, не наведений, від якого подих перехопило. 

Навіщо батьки так із ними? Чому нікому з харідійських принців і принцес не дозволено самостійно шукати щастя? А дитина ця в чому винна?

Шарді-он ніхто не вказував! Яку жінку схотів, з тою і одружився і начхати йому на думки всього світу! Він кохає свою дружину, це видно без всякої емпатії, а вона його і поготів, очей-он не зводить.  А їх з маленькою ентарою позбавили волі, зв'язали! 

А раптом станеться диво і завтра він зустріне ту, що по справжньому покохає? І Арнель в майбутньому може когось зустріти…  

Виходить щойно, розчерком стилуса він перекреслив щастя одразу чотирьох людей? 

Що він накоїв?! Навіщо погодився на цей шлюб?!

Хвиля відчаю поглинула і затягує все глибше, а час ніби спинився. Батько задоволений, розмовляє зі старим Шарденом так, наче і не було жодних протистоянь і Веста підійшла до Ерідан, грається з дитиною. Шарді запрошує всіх на святковий обід... 

- Я мушу повертатися на базу, - твердить Мартін у відповідь. - Потрібно розчищати орбіту… я йду!

І чує вже за спиною здивовані слова Шарді:

- Розчищати орбіту? Для чого? Олександре, я чогось не знаю?

***

Хвиля батьківського гніву наздогнала принца вже на виході - удаваним пекучим перцем йому опалило рот. Це що виходить? Він видав еріварду велику харідійську таємницю? Але ж його ніхто не попереджав що інформація секретна. Він взагалі вважав, що це ідея самого Шарді, увійіти всередину системи, адже подібні речі мають відбуватися лише з відома головнокомандувача. А тут, виходить, королівські інтриги. 

Ні, інтригам на війні не місце! Тепер до відчаю додалася ще й лють на батька. 

Жодної вини за собою Мартін не відчув, а от те, що Веста знову кинулася за ним, помітив. І навіть крок трохи збавив, прямуючи до місцевого порталу. Нехай увійде разом з ним, якщо хоче поговорити.

Однак говорити вона не стала а одразу ж накинулася з докорами. Це розлютило його ще більше. Нічого не відповідаючи сестрі, Мартін підійшов до свого космольоту, забрав із кабіни комбінезон і став натягати його прямо на парадну форму. Так само мовчки заліз у кабіну і начепив на скроні датчики, надів шолом.

А сестра, між тим, продовжувала щось втовкмачувати йому.

- Відійди від винищувача, Весто, якщо не хочеш потрапити в портал і опинитися в космосі, - зло відповів їй Мартін.

- Ти збожеволів, відкривати портал на планеті?! Візьми себе в руки! Ти знав, що так буде, отже твоя істерика зараз недоречна!

- Очі б мої усіх вас не бачили! - огризнувся Мартін. - Дайте мені нарешті спокій! Якщо не до скону, то хоча б на ті наступні двадцять років, що обіцяли!  

Принц закрив забрало шолома і активував купол.