Вечеря носила неофіційний характер. Родинний, так би мовити. Тар Еміль на ній присутнім не був, зате після вечері харідійським гостям представили двох дітей.
— Рентар і Соната, наші старші діти, — сказав Шарді. — Арнель, на жаль, вже спить, але завтра, перед підписанням контракту, ви зможете побачити її.
Дітей супроводжував елорг, якого несподівано теж відрекомендували:
— Відаль, мій адар, також член родини. Вихователь і охоронець наших дітей.
Включати підопічних у родину на Дамарісі було не прийнято, хоча у решті Домів практикувалося споконвіку. Навіть тоді, коли елоргів ще не існувало, а під опіку брали виключно дівчат, усі ф’ямми вважалися родичками очільника роду. В Домі Харіді це не прижилося. Сиротами-людьми там опікувалися виключно державні служби, а елоргів просто не було. Харідійські правителі завжди надавали перевагу чисто технічним засобам і не використовували електронних людей ні на виробництві, ні у війську. Тому зустріти кібера на вулицях Дамаріса можна було вкрай рідко — хіба лише на космодромі біля чужих кораблів. А у королівський палац вони не допускалися взагалі. Навіть секретарям, що прибували з дипломатичними місіями від інших Домів, не було туди ходу. За законами Дамаріса короля мали оточувати тільки генетичні люди.
Однак свої погляди чужому Дому не поясниш, а дипломатію проявляти треба. Король поблажливо кивнув елоргу, Веста посміхнулася, а Мартін, який уперше в житті опинився поряд з електронною людиною, несподівано зрозумів, що не відчуває жодних емоцій кібера. І це виявилося надзвичайно комфортним!
***
Чи то традиції такої на Шардені не було, а може, через війну і тому що знаходилися вони не в палаці, сексобслуги до кімнат гостей після вечері ніхто не надіслав. Мартін зітхнув з полегкістю — не доведеться нікого виганяти і тим самим наражатися на скандал — і вирушив до сестриці.
— Розкажи-но мені, Весто, все, що знаєш про родину еріварда, — почав він майже від порогу.
— То ти й цього не спромігся дізнатися? — здивувалася Веста. — Як ти живеш, Мартіне? Невже тебе нічого, крім давнини, не цікавить?
— Цікавить, як бачиш. Саме зараз. Тож розповідай! Звідки діти у Шарді і все про ентару.
Комизитися Веста не стала і єхидних коментарів не відпускала, розповіла все, що було відомо харідійській розвідці.
Це ж треба — сайгарська аристократка! Цілком гідний шлюб у Шарді, виявляється. Дивно лише, що до шлюбу ентара займалася настільки не престижною справою.
— Всяко буває у житті, — зітхнула на його роздуми сестра.
І раптом зізналася:
— Я-от інколи думаю, а чим би сама займалася, якби пішла з родини?
— Ти що, здуріла? — здивувався Мартін.
Веста глянула на нього якось дивно і пояснила:
— Ти хоч на Таріон утекти інколи можеш…
І поки брат осмислював її дивні настрої, продовжила розповідати про дітей, зовсім сторонніх для Шарді, як виявилося.
Обоє вони — сайгарці. І хоча Сайгар трясеться над кожною своєю дитиною, Ерентар особисто передав цих двох Шарді, керуючись давнім Законом, що життя, врятоване від смерті, належить рятівникові. Тим же чином еріварду дістався і бездушний елорг, якого теж, до речі, включили до родини. І це не Відаль, як він, напевно, подумав, а електронна нянька, що зараз доглядає його майбутню дружину.
— Врятуватися їм із Ерідан вдалося, скоріш за все, тому, що під час атаки вони перебували в повітрі або готувалися до зльоту. А от як діти та елорг опинилися у флаєрі — невідомо. Можливо, Шарді підхопив дітей разом із нянькою просто з вулиці, вірогідно, що до нападу він із ними навіть знайомий не був, — закінчила свою розповідь Веста.
Мартін подякував і повернувся до себе. Чи не вперше в житті йому хотілося подумати над почутим. Поведінка Шарді настільки не збігалася з тим, до чого він звик, що він не міг заспокоїтися. Ну нехай ерівард врятував кількох сайгарців, але в родину їх приймати навіщо? Вони ж з ним генетично не споріднені! Ще й елоргів туди ж. А це взагалі не вкладається в рамки здорового глузду! Але ж еріварда не можна назвати непоміркованим. Він, як Мартін уже переконався, зважує абсолютно все. То що ж виходить? Зовсім не генетична складова об’єднує людей у родину?
Наступна думка була абсолютно крамольною: а чи не тому він у глибині душі вважає своїми справжніми батьками зовсім не Олександра Дванадцятого з Її, невідомо як причетною до того, величністю, а звичайних людей з Таріона — Алісу та Костянтина Варра?