Оновлення 26

Після битви Дракон зачаївся. Користуючись передишкою, Фернан повернувся додому. Ні, звичайно не у дім своїх батьків і не у тарів палац, а в кальдеру, в таємне лігвище, як називав його Еміль. Там на нього вже чекали не лише Ерідан з Нелою, але й решта сімейства. “Цукерка” отаборилася на тамтешньому міні-космодромі тільки-но стало ясно, що загрози для планети немає. А от сам Еміль зі сховища пішов, повернувся у свій палац. 

- Тепер це твоя резиденція аж допоки не займеш моє місце. - сказав він Фернану. -  Тут у тебе є все, щоб керувати не лише військом, але, в разі чого, і Шарденом. А мені зручніше вдома. Старий я вже гасати по планеті, та й галасу тут забагато. 

І дійсно, з появою нових мешканців обстановка у “лігвищі” пожвавішала. Сона і Рені нарешті вирвалися з закритого простору і  стримати їх було неможливо, адже у резиденції було куди цікавіше ніж на "Цукерці". Тут можна було не лише відвідувати різноманітні служби і знайомитися з новими людьми, але й вільно виходити на поверхню і там гуляти досхочу. 

І тоді перед батьками постало питання про нагляд за дітьми та охорону. 

Спеціальної посади вчителя або няні у службах тара не існувало, а наймати сторонніх людей під час війни Шарді не хотів. Вихід підказала Ерідан. 

- У нас є чудовий вихователь, а нянька взагалі найкраща з усіх можливих. 

Про няньку було зрозуміло, адже "няня" - це одна з основних функцій їх нового елорга. 

Одразу після перельоту до кальдери Ельза оселилася в дитячій кімнаті, поряд з Нелою. Це допомогло Ері швидше відновитися після операції, та й електронній дівчині приносило видиме задоволення. Ельза залюбки купала маленьку, гуляла з нею, співала пісень. Здавалося, вона не просто виконує програму, а любить дитину, яку доглядає, і якби програми не було, то відношення її до маленької ентари не змінилося б анітрохи. 

А от щодо вихователя для старших Фернан замислився:

- Що ти маєш на увазі?

- Запитай у Відаля, Фернане, чи не погодиться він стати вихователем Рені і Сони, бо кращої кандидатури на цю посаду я не знаю і лише йому можу довірити своїх дітей беззастережно. 

Шарді здивувався, але запитав. І ще більше здивувався, коли отримав згоду. 

***

Зачистка та вивчення системи Беліт тривали ще півроку. Завдяки знахідкам, зробленим у тій клятій купі каміння, вдалося дізнатися, яким саме чином Вільний Дракон видобував там корисні копалини і чому драконові діти з таким запалом лізли  в систему. Вони дійсно таким чином розраховували потрапити додому.

Винахід Вільних сайгарські фізики охрестили портальною пасткою.  Пастка створювала поле, що розповсюджувалося на певну ділянку простору, більшу чи меншу, це залежало від потужності приладу.  Поле захоплювало уламки астероїдів і викидало їх у відкритий космос, ближче до рідної системи, де їх підхоплювали, вивчали, а потім використовували, якщо знаходили щось корисне. Особливою ​​точністю жбурляння пристосування не відрізнялося, тому й уявити було складно, скільки каменюк, не знайдених господарями, літає зараз у просторі навколо Вільних Земель. Але це питання в принципі нікого не хвилювало. Сайгарської портальній станції, якій могли б загрожувати астероїди, в тій частині космосу більше не було, а в іншому… Хочуть драконові діти засмічувати простір навколо себе, хто ж їм заважатиме? 

Портальних пасток Вільні залишили багато. Усі шість астероїдних поясів системи були буквально нашпиговані ними. Розраховувалися вони здебільшого на уламки, схожі за розміром і вагою з міжзоряним  кораблем середнього класу.  З більш потужних виявили ​​лише одну, та й ту у неробочому стані. Інші ж служили справно і виявилися дуже ефективною зброєю. Ось тому і зникло в системі кілька рейнджерів. На щастя, не безвісти. Маленьких космольотів, як і дрібного каміння, драконові пастки не помічали, тому харідійські винищувачі  могли вільно заходити в систему і пересуватися    між астероїдами

Інколи пастки не спрацьовували, і тоді утворювався так званий капкан. У нього один за одним потрапляли різні  уламки і  вже там, всередині перетирали одне одного в пил.

***