Оновлення 26

Після битви Дракон зачаївся. Користуючись передишкою, Фернан повернувся додому. Ні, звичайно, не у дім своїх батьків і не в тарів палац, а в кальдеру — у таємне лігвище, як називав його Еміль. Там на нього вже чекали не лише Ерідан з Нелою, але й решта сімейства. «Цукерка» отаборилася на тамтешньому мінікосмодромі тільки-но стало зрозуміло, що загрози для планети більше немає. А от сам Еміль зі сховища пішов, повернувся у свій палац.

— Тепер це твоя резиденція, ентаре, аж допоки не посядеш моє місце, — сказав він Фернану. — Тут у тебе є все, щоб керувати не лише військом, але, в разі чого, і Шарденом. А мені зручніше вдома. Старий я вже гасати по планеті, та й галасу тут забагато.

І дійсно, з появою нових мешканців обстановка у «лігвищі» пожвавішала. Сона та Рені нарешті вирвалися з закритого простору, і стримати їх було неможливо, адже у резиденції було куди цікавіше, ніж на «Цукерці», де вони вже вивчили кожен куточок. Тут можна було не лише відвідувати різноманітні служби і знайомитися з новими людьми, але й вільно виходити на поверхню і там гуляти досхочу.

І тоді перед батьками постало питання про нагляд за дітьми та охорону.

Спеціальної посади вчителя або няні у службах тара не існувало, а наймати сторонніх людей під час війни Шарді не хотів. Вихід підказала Ерідан.

— У нас є чудовий вихователь, а нянька взагалі найкраща з усіх можливих.

Про няньку було зрозуміло, адже «няня» — це одна з основних функцій їхнього нового елорга.

Одразу після перельоту до кальдери Ельза оселилася в дитячій кімнаті, поряд з Нелою. Це допомогло Ері швидше відновитися після операції, та й електронній дівчині приносило видиме задоволення. Ельза залюбки купала маленьку, гуляла з нею, співала пісень. Здавалося, вона не просто виконує програму, а любить дитину, яку доглядає, і якби програми не було, то її ставлення до маленької ентари не змінилося б анітрохи.

А от щодо вихователя для старших Фернан замислився:

— Що ти маєш на увазі?

— Запитай у Відаля, Фернане, чи не погодиться він стати вихователем Рені та Сони, бо кращої кандидатури на цю посаду я не знаю і лише йому можу довірити своїх дітей беззастережно.

Шарді здивувався, але запитав. І ще більше здивувався, коли отримав згоду.

***

Зачистка та вивчення системи Беліт тривали ще півроку. Завдяки знахідкам, зробленим у тій клятій купі каміння, вдалося дізнатися, яким саме чином Вільний Дракон видобував там корисні копалини і чому Драконові діти з таким запалом лізли в систему. Вони дійсно таким чином розраховували потрапити додому.

Винахід Вільних сайгарські фізики охрестили портальною пасткою. Пастка створювала поле, що розповсюджувалося на певну ділянку простору — більшу чи меншу, залежало від потужності приладу. Поле захоплювало уламки астероїдів і викидало їх у відкритий космос, ближче до рідної системи, де їх підхоплювали, вивчали, а потім використовували, якщо знаходили щось корисне. Особливою точністю жбурляння пристосування не відрізнялося, тому й уявити було складно, скільки каменюк, не знайдених господарями, літає зараз у просторі навколо Вільних Земель. Але це питання, в принципі, нікого не хвилювало. Сайгарської портальної станції, якій могли б загрожувати астероїди, у тій частині космосу більше не було, а в іншому… Хочуть Драконові діти засмічувати простір навколо себе — хто ж їм заважатиме?

Портальних пасток Вільні залишили багато. Усі шість астероїдних поясів системи були буквально нашпиговані ними. Розраховувалися вони здебільшого на уламки, схожі за розміром і вагою з міжзоряним кораблем середнього класу. З більш потужних виявили лише одну — та й ту у неробочому стані. Інші ж служили справно і виявилися дуже ефективною зброєю. Ось тому й зникло в системі кілька рейнджерів. На щастя, не безвісти. Маленьких космольотів, як і дрібного каміння, драконові пастки не помічали, тому харідійські винищувачі могли вільно заходити в систему і пересуватися між астероїдами.

Інколи пастки не спрацьовували, і тоді утворювався так званий капкан. У нього один за одним потрапляли різні уламки і вже там, всередині, перетирали одне одного в пил.