Оновлення 23

Частина 3

Система червоного карлика Беліт. Авіаносець “Зірка Харіді”.

Битва за пояси астероїдів Беліт відбулася через двадцять шість декад після нападу на Сегону-3.

Вільні зубами трималися за цю систему, захищали її, наче звірі. Та й не дивно. Кому ж захочеться втрачати унікальне родовище кристалічного літанію, та ще й вкупі з іншими уламками, у яких представлена вся періодична таблиця? Але й Об’єднані сили були сповнені рішучості покінчити з Вільним Драконом.

Звісно, про початок битви ніхто Об’єднані сили не попереджав. Просто в якусь мить на кораблі, що чатували систему, полізли кострубаті Драконові зорельоти.

На перший погляд здавалося, що сили Трьох Домів значно поступаються Вільним. До того ж Шарді наказав авіаносцю триматися на відстані та чекати подальших розпоряджень. І все ж переміг саме ерівард.

Далеко не кожен Драконів корабель був обладнаний мобільним портом, на це звернули увагу дуже швидко. Більшість ворожих зорельотів виходила зі стаціонарного порталу. Отже, у Вільних ще й портальна станція в наявності! Власної конструкції, вочевидь, бо влаштована дуже дивно: з доволі високою пропускною здатністю, але з виходом в одній-єдиній точці простору. Точнісінько як у стародавніх сайгарських «переходок» було. А може, це і є одна з тих старезних переходок, покинутих в космосі кілька століть тому? Знайшли, полагодили і користуються? Все простіше, ніж переставляти мобільні порти з викрадених яхт на свої крейсери.

Зустріти і «привітати» Драконових дітей у точці виходу було не важко, що, власне, Шарді і зробив. Проте ворожих кораблів виявилося так багато, що на всіх просто не вистачило торпед. Драконові діти лізли та лізли зі своєї точки виходу, мов полчища тарганів, при цьому й самі не забували стріляти. Іноді їхні кораблі були настільки старими та незграбними, що розсипалися від власного пострілу. Але це їх не зупиняло. Тож і Об’єднаним силам дісталося від них немало.

Скільки ж того добра накопичили Вільні за минулу тисячу років? Виходить, уся їхня промисловість працювала виключно на війну? І це замість того, щоб розвивати суспільство та будувати нормальне життя. 

Навіщо? У чому сенс? Адже їм ніхто ніколи не погрожував, навпаки — старалися допомагати! Мартін, який спостерігав битву на головному екрані «Зірки Харіді», не втомлювався ставити собі це питання.

Вісім портальних станцій — чотири сайгарські, дві шарденські та дві харідійські — працювали лише на поповнення витраченого боєзапасу, і все одно не встигали. Харіді та Сайгар втратили на околицях системи Беліт шістнадцять найсучасніших рейнджерів, а Шарден — крейсер і чотири кораблі підтримки.

Битва за систему Беліт.

***

Битва тривала майже три доби, аж раптом Шарді звелів відступати, і всі зорельоти Об’єднаних сил пішли з околиць системи, залишивши по собі лише кілька десятків різноманітних дронів, подекуди навіть ушкоджених, але таких, що мали змогу пересуватися. Дрони збилися в купку і посунули до точки виходу з Драконового порталу. Що їм там було робити — невідомо, адже портал вже був неактивний. Однак кілька сотень ворожих зорельотів ринулися за ними. За короткий час ворожі кораблі, розкидані по величезній ділянці простору, наблизилися один до одного і оточили безпілотники. І тут настав зоряний час харідійського авіаносця, про присутність якого Вільні, схоже, не знали. Вони майже не чинили опору, коли сотні маленьких винищувачів налетіли на них з усіх боків. Усі їхні кораблі, що мали мобільний порт, одразу ж пішли на розгін і зникли. Але більша частина все ж таки залишилася. Як не дивно, захищатися стали не всі. Відбивалися лише найбільші зорельоти, невеликі ж намагалися втекти до системи Беліт і сховатися там між камінням. Занурюватися в астероїдні кільця вони не боялися, а може, й спеціально лізли туди. Невже сподівалися, що невідома сила закине їх прямісінько додому?

От тільки сховатися вдалося одиницям. Харідійські винищувачі виявилися швидшими і маневреннішими за ворожі бляшанки. До того ж з’ясувалося, що вони можуть вільно заходити в систему і пересуватися в ній: жоден маленький кораблик нікуди не щез. І це вирішило все.

Авіаносець — головна бойова одиниця Об’єднаних сил — втратив у тій битві сімдесят сім винищувачів із дев’ятисот, що були в нього на борту. Але перемогу харідійці все ж таки здобули. Вільні драпали від карлика Беліт, покинувши все своє обладнання та недобиті кораблі.

Втім, і тих на полі бою незабаром не залишилося.

Після того, як перший самоліквідувався, прихопивши з собою сайгарський корабель-рятівник, надісланий йому на допомогу, Шарді наказав розстріляти всіх недобитків. Рятувати там не було кого — усі Драконові діти були добряче оброблені на ментальному рівні. Вільний Дракон своїх людей ніколи не шкодував. Смерть для них була більш бажаною, ніж поразка.

Ось саме після цієї епічної битви сімнадцятий принц і дізнався про народження своєї майбутньої дружини.