Оновлення 21

Наступний напад стався зовсім не на Сайгар. Недарма Шарді так переймався безпекою своєї родини, тому що тепер ворог націлився саме на Шарден.

Ворожий корабель вийшов із переходу прямо на орбіті. Отже дійсно  мав мобільний порт. Судно було явно не харідійського виробництва і не сайгарське, надто невдалий дизайн видавав авторство Вільних. Там про витонченість ліній ніколи не думали. А от переставляти порти з вкрадених зорельотів на своє залізяччя навчилися! Корабель встиг випустити по Шардену вісім підсилених торпед, перш ніж патрульнч кораблі і планетарний захист нейтралізували його. Поверхні досягла лише одна торпеда. Вона впала в море і жодних руйнувань не спричинила, бо створене нею цунамі припало на берег незаселеного материка. Проте фрагменти корабля та збитих ракет доволі сильно  пошкодили захист. Супутникову сітку треба було терміново відновлювати, а шарденські потужності не дозволяли зробити це достатньо швидко. 

Випуск захисних супутників шарденського зразка вже йшов і на Дамарісі і на Сайгарі. Але, якщо Сайгар був загружений на повну, він  зобов'язався захистити не лише свої планети, але й Таріон, то Дім Харіді мав можливість допомогти Шардену. Олександр Дванадцятий у допомозі не відмовив. Тримати в боржниках старого ворога? Чому б ні? Сам Олександр більше ніж на захисну шарденську сітку покладався на свій авіаносець, хоча і супутниками не знехтував, надто вже вдалими вони виявилися. 

Незважаючи на всі вжиті заходи, відновлення шарденського захисту вимагало деякого часу, а поки що дірка в системі продовжувала зіяти. І тепер Шарді чекав на повторну атаку. Однак її, на щастя, не сталося. Тут постаралася розвідка. 

Цього разу Вайтару Карену вдалося не лише реабілітувати себе за попередній провал, але й проявити всі свої таланти. Його хлопці не просто виявили, а ще й вчасно нейтралізували агента Вільних, котрий, як з'ясувалося, мав повідомити хазяям про наслідки їх удару. Агентом виявився той самий чоловік, що під виглядом фермера прийшов колись на планету і вивів Маріт з портальної станції. 

***

Помилку своїх людей Карен тоді виявив, щойно переглянув записи зі станційних камер. Ніхто, звичайно, не очікував, що коханка шеарада переодягнеться і тим самим змінить свою зовнішність до невпізнання. Саме тоді Вайтар звернув увагу на супутника дівчини. І дуже дивним здався розвіднику кейтарський фермер. Низькорослий, субтильний, смаглявий і темноволосий, у той час як більшість кейтарців світлошкірі, рудоволосі і зростом поступаються лише шарденцям. 

Вистежили лже-кейтарця приблизно через декаду після атаки, за дивним міжпланетним сигналом, дуже коротким і недостатньо сильним, щоб вийти за межі системи. Одержувачем послання виявилася невелика автоматична станція-ретранслятор на астероїді, яку помітили вже давно і чатували лише зручного моменту, щоби знищити.  Патрульний корабель розніс прилад разом з астероїдом. Але задокументовано все було дуже ретельно. Жахливий дизайн станції, вірніше повна його відсутність, видавали авторство з головою. Далі сигнал піти вже не встиг. Натомість, його простежили аж до точки відправлення.

Коли за шпигуном Вільних прийшли, він вчинив, так, як і всі його співвітчизники, спіймані на гарячому - проковтнув дозу швидкодіючої отрути. Але в його оселі все ж таки вдалося виявити сюрприз. У підвалі знайшли Маріт - брудну, голодну, зі слідами тортур на тілі.

Розгляд справ у воєнний час ніколи не затягується. Ментальне сканування підтвердило, що дезертирувати Маріт не збиралася. Проте на попереднє місце служби їй повернутись не дозволили, більш того, засудили за нестатутні відносини. Після курсу реабілітації вона отримала направлення на протиастероїдну станцію на супутнику найвіддаленішої планети  в системі Харіді. Її залишили в армії, але по суті це було заслання.

Станція являла собою мережу перехоплювачів, об'єднаних пунктами спостережень та обробки інформації, розташованих на екваторі планетоїда. Техобслуговування цих пунктів і було обов'язком Маріт. Усього на станції працювало дві людини - вона і ще один харідієць, колишній військовий пілот, також засуджений. Його заслали сюди років із двадцять тому за те, що при посадці втратив корабель. Як подібне могло статися у досвідченого пілота, припустити було важко, новий товариш по службі не любив торкатися цієї теми, але Маріт та її колега швидко з'ясували, що у них є спільний ворог - Фернан Шарді. Ну а наявність спільного ворога, відомий факт, об'єднує серця не гірше за пристрасне кохання. Через півроку Маріт та Ільяс Ва Шаті офіційно підтвердили свій союз.

***

Система Беліт була відома Зоряним Домам вже понад двісті років. Знали і про те, що вона по зав'язку набита корисними копалинами. Чому не розробляли? По-перше, тому що без копалин і так ніхто не бідував, по-друге - далеко було, а по-третє - небезпечно. 

Система складалася з шести астероїдних кілець, що оберталися навколо холодного червоного карлика. Орбіта кожного кільця була настільки щільно заповнена уламками, що нормальному кораблю там і розвернутися не було де. Міжорбітальний простір теж не можна було назвати чистим, напоротися на блукаючий астероїд там було раз плюнути. 

У перші ж декади Об'єднані сили втратили в цій клятій системі купу кораблів: спочатку аж дев'ять великих дронів (кожен Дім послав на розвідку по три дослідницьких безпілотника власного виробництва), а потім ще й три рейнджера з екіпажами. Причому зникли вони всі без сліду, неначе випарувались. І якщо щодо автоматики можна було закидати один одному про недоліки конструкції, то пілоти на кораблях всі, як один, були досвідченими, екіпажи злагодженими і їх жодним чином не можна було звинуватити в необережності, а тим більше у втечі. 

Найрозумніші голови трьох Домів ламали мізки над цією загадкою, коли раптом загублені кораблі, пілотовані людьми, почали повертатися. З'ясувалося, що всі вони, потрапивши в систему, були викинуті звідти невідомою силою і перемістилися до різних ділянок космосу. Якоїсь логіки в цих переміщеннях знайти не вдалося, один корабель опинився біля другої планети в системі Вільних, два інших - у досить віддалених від неї районах.