Оновлення 20

У першу ніч Сона  не могла заснути:

- Хочу додому, у своє ліжечко, - схлипувала вона, - і нехай татко заграє мені колискову ...

Ері кілька годин тримала її на руках і не могла вкласти в ліжко. А поряд, тісно притиснувшись, сидів Рені. Спочатку він швидко заснув, але спав дуже неспокійно: смикався, скрикував, плакав, доки остаточно не прокинувся, проте плакати не перестав, викликаючи кожним своїм схлипуванням новий напад ридання у Сони.

Нічого заспокійливого, розрахованого на дітей, на "Цукерці"  не було. Ельза принесла їм теплого молока з медом, але діти випили лише по ковтку і знову розплакалися. Як зарадити  цьому Ері не знала. Від втоми та горя, що звалилося на них так раптово вона наче втратила всі свої розумові здібності. Хвилі розпачу накривали її одна за одною, а поряд не було нікого, хто міг би заспокоїти її. І тут у каюті з'явився Відаль.

- Відставити сльози! - скомандував він і діти здивовано замовкли. - На час війни всіх пасажирів мобілізовано в екіпаж бойового судна "Цукерка"! Ви згодні?

Рені та Сона переглянулись, хлопчик несміливо кивнув. З моменту появи на яхті вони з каюти не виходили і познайомитися з Відалем ще не встигли, але запам'ятали, що саме він витягував їх з флаєра після прибуття.

- Рені, Сона та Ельза – рядові, – продовжував Відаль командним тоном, який виходив у нього анітрохи не гірше, ніж у Шарді, – ентара Ерідан – старший помічник. Її накази виконувати негайно, так само як мої! Я – капітан, але лише на час відсутності вашого батька. До мене можна звертатися "вард Відаль". Все зрозуміло?

На цей раз кивнула Сона.

- Тоді слухай мій наказ! - продовжував командувати вард. - Порушення режиму неприпустимі! Зараз Сона та Рені допивають молоко і лягають у ліжко разом з ентарою. Першу вахту несе Ельза. Вона активує програму "няня" і читає вголос казку, поки решта екіпажу не засне.

Тут Відаль замовк. Переглядає файли з казками у базі Ельзи, здогадалася Ері.

- Ось, чудова казка, - нарешті зупинив він на чомусь свій вибір, - про планету, на якій жили люди завбільшки з огірок.

- Маленький огірок, чи великий? - уточнив Рені. Запропонований твір його явно зацікавив.

- Маленький. Вони побудували мануб і вирушили у подорож.

Тепер очі спалахнули в Сони, вона випустила сорочку Ерідан, за яку весь час чіплялася і попрямувала до ліжка. Відаль розвернувся і вийшов з каюти, проте двері залишив трохи прочиненими, щоб контролювати обстановку. Через хвилину з каюти долинув спокійний голос Ельзи:

- Пригоди Незная та його братів на Землі та інших планетах.

Ельза читала щонайменше півгодини, поки діти остаточно не заспокоїлися і не поснули, потім тихенько вийшла з каюти. Ерідан хотіла встати і подякувати їй та Відалю за допомогу, але почула крізь нещільно прикриті двері голос елорга, напрочуд м'який, сповнений ніжності:

- Розумниця моя. Іди-но до мене, хороша моя дівчинка.

І Ері не стала їм заважати. Нехай елорги отримають шматочок свого щастя, якщо саме так розпорядилася Зоряна Мати, яка з'єднала їх над безоднею.

Сама Ері ще довго не спала, але й відчаю більше не відчувала. Вона обмірковувала ідею підказану вардом. Дітей треба зайняти так, щоб у них не залишалося часу сумувати. Ері шалено любила дітей, але досвіду у вихованні у неї практично не було. Тож не будемо нехтувати порадами того, хто в цій справі розбирається краще, вирішила вона. Елорг напевно зібрав чималу базу з цього питання, якщо розраховував невдовзі замовити собі сина.

***

Міні-флаєр повернувся на “Цукерку” через три доби після відльоту. Прийшов він у безпілотному режимі, по зав'язку завантажений коробками з дитячим та жіночим одягом, їжею, медикаментами та іграшками. Про ласощі Фернан також не забув - серед свіжих фруктів та солодощів віднайшовся навіть термоконтейнер з фруктовим морозивом. 

Ерідан дивилася, як елорги розвантажують флаєр і ледь не плакала від почуттів, що переповнювали її. Після загибелі батьків ніхто не дбав про неї так, як Фернан. 

Учора, під час їхньої короткої розмови, вона поскаржилася, що у дітей та Ельзи немає змінного одягу і поділилася планами щодо переробки для них деяких своїх речей, у відповідь на що він сказав:

- Склади список необхідного, уточни всі розміри та передай Відалю. Решту я вирішу. 

Про те, що Фернан підтримує зі своїм адаром практично постійний зв'язок, Ері знала ще з часів свого першого візиту на "Цукерку", але все ж таки не думала, що "рішення" буде настільки швидким і не тільки по-військовому чітким, але і свідчитиме про увагу до них. У своєму списку Ері вказала лише одяг, взуття та навчальні матеріали, а тут… І це тоді, коли на Фернана звалилося стільки турбот, порівняно з якими сім'я – це краплинка у морі.

Над Джеарантом панувала ніч. Діти спали. Нарешті. Сьогодні вперше вони заснули самі, без казок і довгих вмовлянь. Нехай у її ліжку, але більш-менш спокійно. 

Три дні виснажливої ​​туги Рені та плачу Сони, які врешті-решт усвідомили, що ніколи більше не побачать своїх батьків,  шкільних друзів,  будинку, де виросли і улюблених іграшок, вдалося пережити лише завдяки допомозі Відаля та Ельзи. 

Чого тільки троє дорослих  не вигадували, щоб відволікти і чимось зайняти дітей. Мультик про Незная зробили  аж на цілих п'ять хвилин, печиво спекли, прибиральника запускали кілька разів. І все це під періодичні схлипування. Начебто затихнуть, зацікавляться чимось, грають, а потім хтось згадає про своє горе і знову плачуть. Остаточно заспокоїлися тільки коли Відаль посадив їх разом із Ельзою ловити рибу.

Як виявилося, вигадливість варда не знає меж. Заради риболовлі навіть не довелося залишати "Цукерку". Елорг розвів стулки зовнішнього люка в ангарі,так, що нижня утворила  невисоку огорожу і  убезпечила дітей від падіння в річку. Вручив Рені ліхтар, Соні – великий пластиковий контейнер від заморожених продуктів, а Ельзі – мобільну гравінить, прилад, що застосовувався при переміщенні вантажів.