Оновлення 19

Емілю Шардену перевалило за сотню вже добрий десяток років тому. В даний час він був найстарішим із правителів Домів, що вийшли колись з Таріона. Спадкоємця донедавна в нього не було. І, напевно, саме тому Вільні націлилися насамперед на Дім Шарден. Можливо, і їхня атака на Сегону-3 була обумовлена бажанням позбавити Еміля будь-якої можливості продовжити рід, а заодно й Фернана прибрати з дороги

Так міркував Шарді дорогою до таємного командного пункту, куди, як він знав, тар прибув пів години тому. Де знаходиться цей пункт, Шарді поняття не мав: тільки-но він вийшов у стратосферу, як управління флаєром перехопив головний армійський штін, розвернув його і тепер відводив геть від столиці, на нічний бік планети. Всі, без винятку, вогні на флаєрі були погашені, Шарді сидів у темній кабіні, а під ним проносилися такі ж темні води океану, пустельні, не освітлені острови і, нарешті, нескінченний простір холодного, майже безлюдного материка. Шарден взагалі не надто заселена планета, так що загубитися тут можна легко.

Таємна ставка правителя розташовувалася у кальдері згаслого вулкану. Тут було все необхідне для автономного існування — озеро прісної води, невеликий, але чудово обладнаний медичний центр і навіть міні портальна станція, слабосильна, звичайно, розрахована лише на переміщення в межах планети, зате така, яку відстежити неможливо. Вона і поєднувала тарове сховище з посадочним майданчиком для шатлів, розташованим в одній із сусідніх кальдер.

Щойно флаєр влаштувався у гнізді, Фернан попрямував до правителя. Кому не траплялося приносити погані звістки, той не  зрозуміє, які почуття вирували в душі шеарада, бо ніщо не могло зрівнятися за тяжкістю з тим, що він ніс зараз своєму тару. Шарді належало знищити останню надію старого на спадкоємця.

Приховувати Фернан нічого не став, розповів і про вагітність, яка стала на заваді імплантації, і про те, що трапилося, коли вони залишили репродуктивний центр. Еміль зосереджено слухав його і, здається, ні в чому звинувачувати не збирався. Просто прийняв доповідь до уваги. А під кінець висказав єдиний гіркий коментар:

— Ланцюжок випадковостей… як тоді.

"Тоді", це коли загинула його дочка, зрозумів Фернан.

Сумна пауза тривала недовго.

— Сподіваюся, ти добре заховав нашу мамочку? — прозвучало питання

— Намагався.

— От і чудово. Харіді вже в курсі, що в атаці ви не постраждали. Попередиш її, щоб ніхто й ніколи, ні сном, ні духом, не довідався, що імплантація не відбулася!

Після цих слів Фернан десь у глибині душі зітхнув з полегшенням. Рішення, прийняте правителем, було найвірнішим на даний момент. Якщо Дім Харіді не дізнається про те, що спадкоємець Еміля загинув, то й усі домовленості залишаться чинними.

Тар Еміль, правитель Зоряного Дому Шарден.

***

Військова рада трьох Зоряних Домів відбулася наступного ранку. Правителі, що уклали союз, та їхні воєначальники зібралися у міжзоряне коло, створене елоргами. Фернан на той час вже отримав перші розвіддані і більш-менш орієнтувався у навколишній обстановці.

Офіційно ніхто нікому війну не оголошував. Ні на кого, крім Сегони, не напали. Портальні станції ніде у відомому космосі атаковані не були. Виходило, що нібито й воювати нема з ким. Але...

Першим доповідав начальник військового відомства Дому Сайгар:

— З переходу біля Сегони-3 одночасно вийшло півтори тисячі планетарних торпед того зразка, що виробляє Дім Харіді...

Олександр Дванадцятий обурено підстрибнув на місці.

— Заспокойтесь, Олександре, — сайгарський правитель Ерентар жестом припинив доповідь свого військового радника, — ніхто вас ні в чому не звинувачує. Ми чудово знаємо, що ваші торпеди призначені для видобутку корисних копалин та захисту від астероїдів, всі Доми купують їх саме з цією метою. Але перш ніж розпочинати бойові дії проти Вільних, ми зобов'язані довести, що саме вони додумалися використовувати гірничодобувне обладнання для нападу на мирну планету. Продовжуйте, Ендрю.

— У портал вони увійшли в системі Айсілат під виглядом чотирьох вантажних транспортів, муляжів, як з'ясувалося, які розсипалися на виході. Ми підібрали шматки оболонки, що оточувала торпеди. Кораблі ж, які служили хибним вантажівкам двигунами, самоліквідувалися.

— Камікадзе, — зітхнув Еміль. — Цілком у дусі Вільних.

— Аналіз оболонки показав, що використані метали здобуті більшою частиною у системі Беліт.

— А меншою? — спитав Фернан.

— А меншою, це нуль цілих двадцять вісім тисячних відсотка — на другій планеті в системі Вільних! Тільки там добувають іридій такої якості.

— Ну ось, що і треба було довести, — буркнув Олександр.

— Цього недостатньо, — похитав головою Ерентар. — Доступу в систему Вільних ні в кого немає, але вони торгують з багатьма.

— Тому й не будуть знищувати портальні станції, — вставив Фернан. — Власних технологій для переміщень у них немає.

— Напевно вже є, — відповів Ендрю. — У систему Беліт інакше й не потрапиш. За нашим припущенням, у них може бути кілька десятків кораблів з мобільним портом, викрадених у нас або в інших Домах

— Та хто в здоровому глузді в той Беліт полізе? — здивувався Олександр. — Широкомасштабні гірські розробки там не проведеш, порожня порода, що залишається після видобутку, одразу ж засмітить простір настільки, що жодна вантажівка не пройде між камінням. А дрібниці тягати не вигідно.

— А це, Ваша величність, дивлячись які дрібниці. Можливо, вони знайшли там щось таке, що перевищує за своєю цінністю всі можливі ризики, — сказав Шарді.

— І що це, на вашу думку?

— Ми припускаємо, що це родовище кристалічного літанію, — відповів Ерентар.

— Та з чого ви взяли? Природні кристали літанію — це легенда!

— Технологіями вирощування літанієвих кристалів не володіє ніхто, крім Дому Сайгар. Купує їхню продукцію лише Дім Харіді, і те в обмежених кількостях. Але ми  вважаємо, що заряди всіх торпед, спрямованих на Сегону, були посилені кристалами літанію, — сказав Фернан.