Ва Тіо ще з вечора надіслав Фернану контракт для ознайомлення. Шарді уважно вивчив його. З деякою часткою задоволення виявив пункти про годування груддю та участь у вихованні дитини. Залишив все без змін і зателефонував Ва Тіо.
- Мене влаштовує цей варіант. Я ладен підписати його завтра вранці.
- Чому не зараз? - здивувався той.
- Тому що сьогодні я маю одружитися, а моя наречена ще нічого про це не знає.
- Ви впевнені, що впораєтеся за такий короткий час? – здивувався лікар. - Зазвичай жінкам на підготовку одного дня мало.
- Ви можете мені допомогти.
- Яким чином?
- Підкажіть, як мені викупити шосту вагітність Ерідан Блюм, так, щоб ваш центр не мав до неї жодних претензій.
- Тобто, ви одружуєтеся з Ерідан?
- Сподіваюся на це.
Ва Тіо ненадовго замислився.
- Тоді просто підпишіть контракт та сплатіть за усі послуги. Щойно гроші надійдуть на наш рахунок, зобов'язання Ерідан перед центром будуть виконані. Її приватне життя перестане будь-кого хвилювати. А у вас, як я розумію, не виникне жодних претензій, якщо народжена нею дитина буде вашою копією.
- У такому разі ми підпишемо контракт завтра вранці і я відразу ж все оплачу. Сподіваюся, і від спонсорського внеску ви не відмовитеся?
Ва Тіо розплився в посмішці і розвів руками.
- До речі, пане Шарді, можливо ви не в курсі, наші дівчатка, після завершення кар'єри, зазвичай, народжують ще одного або двох дітей для себе. Тож, якщо забажаєте, ми вилучимо після пологів гель-блокатор, і наступного разу Ері зможе завагітніти природним шляхом.
Фернан розкланявся з Ва Тіо і помчав за Ерідан.
***
Стежка, на яку Ері вивела Фернана, починалася від самого посадочного майданчика, але йшла у бік від облаштованої пішохідної доріжки, на яку вказували стрілки та написи. Стежка була втоптана і досить широка, можна було йти поруч. Це добре, розмова мала бути важлива.
- Ері, - почав Фернан тільки-но вони увійшли в ліс, - я приймаю ваш варіант контракту без змін. Я буду дуже радий, якщо ви після пологів не залишите нас. Взагалі. Ніколи!
Ерідан зупинилася, здивовано дивлячись на Фернана.
- Тобто, ви хочете сказати...
- Ері, я солдат, я звик воювати і командувати, але зовсім не вмію спілкуватися з жінками і тим більше свататися. Тому, просто – виходьте за мене заміж!
Якусь мить вона ще дивилася на нього приголомшено, а потім зробила крок назустріч, обійняла і притиснулася обличчям до грудей.
- Це згода, Ері? Вірно? - Він стиснув її в обіймах. Шум флаєра, що заходив на посадку, заглушив її відповідь, але йому і не треба було чути. Вона згодна! Всі зірки всесвіту, вона згодна!
- Моя чудова, кохана, найкраща, - не в змозі відпустити її, Фернан цілував її волосся, лоб, скроні. - Сьогодні у храмі, так?
- Сьогодні? - вона злякано відсторонилася. - А контракт? Мені не можна сьогодні! Спершу треба підписати контракт! Інакше мене виключать з програми.
- Не виключать. Ва Тіо згоден. А мені треба неодмінно сьогодні. Контракт я маю підписувати вже будучи одруженим. Але ми спробуємо сісти одночасно на дві планети – сьогодні у храмі візьмемо свідоцтво про шлюб, а активуємо його завтра після того, як поставимо підписи під контрактом. Шлюбна позначка все одно міститиме сьогоднішнє число, а в контракті ти ще пройдеш як незаміжня. Ну що, згодна? Чи неодмінно хочеш срібну сукню?
- Та кому вона потрібна, та сукня. Ходімо швидше. Все, що було передбачено, і так уже здійснилося.
- Що саме здійснилося, Зіронька моя?
І вона розповіла, часу було вдосталь, адже до храму довелося йти майже дві години. Дізнався Фернан і про її сім'ю, і про пророцтво, яке вона, подібно усім високорідним дівчатам, отримала у тринадцять років, а також про те, чим цікавитися ніколи не збирався.
***
Мама Ерідан у дівоцтві носила прізвище Сайгар і належала до найближчої рідні правителя однойменного Дому. У дев'ятнадцять років їй підшукали відповідного нареченого, високородного представника Дому Хасін. Ось тільки думку нареченої спитати забули. В результаті, за день до весілля вона втекла зі своїм однокурсником, звичайним хлопцем, який не мав ні титулу, ні грошей, ні закінченої освіти. Незважаючи на це, Ріхардові Блюму вистачило розуму сховати свою кохану так, що пронирам з Дому Хасін знадобилося майже двадцять років, щоб знайти її.
- Батьки дуже любили один одного, - сказала Ері. - Вони підтвердили свій шлюб тільки-но прибули на Сегону, саме у тому храмі, куди ми йдемо. Я народилася за два роки. Ми ніколи не жили в достатку, але я завжди вважала нашу сім'ю щасливою.
Мати дотримувалася традицій. У день першого повноліття вона повела Ері до храму. Там молода Хранителька довго вдивлялася в чашу, наповнену водою з Джерела, і нарешті промовила:
- Чекай. Білявий воїн прийде за тобою. Він – твоя доля.
- Я й забула про це зовсім, стільки трапилося потім. А вчора раптово згадала, коли ти сказав, що зайдеш за мною вранці, - усміхнулася Ері і продовжила свою розповідь.
У п'ятнадцять років вона вступила до університету, мріяла навчитися робити мультики. Провчилася два роки. Батьки працювали. Вони і думати забули про можливе переслідування, і вже не ховалися. А от Дім Хасін не забув про завдану образу.
Якось увечері батько примчав додому і велів швидко збиратися. Люди з Хасіну вистежили їх. Втекти вони не встигли. Звичайний міський глайдер, на щастя, без пасажирів, раптово зійшов із маршруту та впав на їхній будинок.
- Я була у дворі, вкладала речі у багажник автомобіля, а батьки у домі. Вибуховою хвилею автомобіль шпурнуло прямо на мене. Результат - травма грудної клітки та складний перелом правої гомілки.
Про батьків Фернан не питав, і так все ясно, якщо вони були в домі. Його цікавило інше:
- Добивати не приходили?
- Не знаю. Мені пощастило. По сусідству жили два елорги. Вони витягли мене та відвезли до лікарні ще до того як на місце події прибули рятівники. Імені мого вони не знали, тому назвали перше, що прийшло в голову, а чіпа ідентифікаційного у мене тоді ще не було через малолітство. Отже, якщо хтось мене і шукав, то не надто наполегливо.
А далі все було просто. Забиту спину підлікували, тріснуті ребра поступово загоїлися самі. Роздроблену гомілку зібрали по шматочку. Золотих штифтів та пластин на неї не пошкодували. А потім принесли рахунок за операцію та озвучили вартість реабілітації.
Сімнадцять років. Рідних не залишилося, будинок зруйновано, грошей немає. Жодної можливості заробити не передбачається. Та про що мова! Жодної можливості здійнятися на ноги найближчим часом немає! І тут з'являється добра фея з центру репродуктивної медицини та пропонує контракт із повним покриттям медичних витрат, можливістю закінчити навчання та непоганим заробітком. Натомість - дрібниця, народити шістьох дітей і не зустрічатися з чоловіками.
Кого, скажіть, хвилюють діти у сімнадцять років? І чоловіки не в голові, коли навіть дихати до ладу не можеш. До того ж, відпрацьовувати контракт доведеться не зараз, а після дев'ятнадцяти років… За два дні Центр став офіційним опікуном неповнолітньої Ерідан Блюм.
Двадцять п'ять років рабства та чотири назавжди втрачені дитини. Ось результат прожитого життя. Не дивно, що вона на все згодна, аби більше нікого не втрачати.
Ері була відвертою, але зовсім не простодушною. Про те, що Фернан - ентар і перший у черзі на правління, вона дізналася ще на початку їхнього знайомства з шарденської мережі. Не полінувалася розібратися в тонкощах шарденської говірки, прочитала все, що змогла знайти. І не встидалася запитати про те, чого з'ясувати не змогла.
- Дитя, що нам належить народити, це майбутній спадкоємець? Чи не так, Фернане? Але де його мати? І чому ти одружуєшся зі мною, а не з нею?
Звичайно ж Фернан розповів і про "мертву царівну", і про договір з Домом Харіді і про війну, що планувалася, таємниці в тому ніякої не було. Розповів навіть якою несподіванкою стало для нього власне обрання на роль батька.
- О, Зорі! Загибла ентара! Але чому ти погодився?
- Я солдат, Ері. Я виконую наказ. Самостійність мені дозволили лише у виборі дружини та сурогатної матері. Обидва рази я обрав тебе.
Стежка привела їх до підніжжя пагорба, на якому розташовувалась піраміда храму. Біля входу в будівлю стояла жінка з чашею в руках. Дивилася Хранителька у бік стежки, а не на офіційну дорогу, і Фернан міг би присягнути, що чекала вона саме на них з Ерідан.