Оновлення 13

Маріт увійшла до портальної зали у стані медикаментозного сп'яніння. Вона сіла в одне з чотирьох крісел, що стояли тут, і мирно склала руки на колінах. Незабаром до неї приєдналися інші учасники переходу - дві літні жінки, дуже балакучі, як з'ясувалося. Четверте крісло так ніхто і не зайняв.
- Люба діво, дозволь-но запитати, - звернулася до неї одна з сусідок, - чоловік який тебе проводжав, це ж шарденський спадкоємець? Я не повірила своїм очам, коли побачила його тут. 
- Гад і сволота це, - промовила Маріт, ледве повертаючи язиком. 
- Ти що, п'яна? – здивувалася інша жінка. Її насторожила невиразна вимова співрозмовниці.
- Якби, - через силу посміхнулася Маріт. - Саме цей гад вчинив зі мною таке. Він спочатку відлупцював мене, а потім накачав седативним, щоби мовчала і не видала його. Підлий зрадник! Два роки мене трахкав, як хотів, а як спадкоємцем став, так і викинув, наче ганчірку використану. На сурогатку мене проміняв! На свиноматку неосвічену! Мене, воєнного інженера! Всю кар'єру мою розтоптав, мерзотник. Уявляєте?
- Не може бути! - ахнули жінки.
- Так і є, який мені сенс брехати. Ще й дружкам своїм звелів зустріти мене на Шардені і прижучити сильніше, щоб обурюватися не надумала. От ніби і додому повертаюся, а сама не знаю, що на мене там чекає і чи залишуся жива взагалі.
Схоже, жінки не надто повірили Маріт, але сказати нічого не встигли, бо їх усіх запросили на перехід. Жінки дбайливо підхопили дівчину під руки та допомогли дійти до порталу.
На виході її знудило, так, ніби вона була не тренованим воїном, а звичайнісінькою планетарною мешканкою. Армійський пайок, який Маріт все ж таки з'їла на “Цукерочці”, опинився частково на підлозі, а іншою частиною на її комбінезоні. Виною тому, звичайно, було седативне, тому що ніколи раніше з Маріт нічого подібного не траплялося. Це підвищило градус її ненависті до Шарді до безмежних показників, але, як не дивно відстрочило зустріч із хлопцями Карена. 
Портальний зал був моментально закритий на прибирання та дезінфекцію, а Маріт та її супутницям знову запропонували почекати. Жінки свою нову знайому не покинули, відвели в умивальню, але свій обов'язок при цьому визнали виконаним. Обидві повернулися до портального залу і тільки-но дезінфекцію було завершено, покинули його. На виході вони зустрілися  з патрулем. Вояки окинули їх прискіпливими поглядами, але не затримали. Потім один із них зазирнув у зал, нікого там не побачив і повернувся на своє місце.
- А дівчинка, схоже, не брехала, - констатувала одна з дам, коли вже ніхто з патрульних чути їх не міг. 

***

Маріт спробувала відмити комбінезон прямо на собі, але це виявилося не дуже влучною ідеєю. Від одягу так несло блювотинням, що її знову почало нудити. Тоді вона скинула форму і дістала з рюкзака свою розкішну сукню, яку виродок Шарді так і не зміг гідно оцінити. 
Важкі армійські черевики довелося замінити на нестійкі туфлі, але тут вже нічого не вдієш, образу гламурної панянки необхідно було відповідати. Доповнив одяг сайгарський мереживний шарф, який за присутності Шарді Маріт одягати не ризикнула, бо він був показником високородного статусу, на який вона права не мала, але тепер наплювала на все і обмотала їм голову, створивши досить стерпний тюрбан. Злегка похитуючись на підборах, вона повернулася в портальний зал і вмостилася в кріслі. Автоматика випустить її звідси лише після того, як завершиться наступний перехід.
Наступний мандрівник прибув хвилин за десять, і не з Сегони-3, а з Еторії, другої планети Дому Кейтар. Це був невисокий фермер, одягнений, як і Маріт, досить безглуздо – у яскраву сорочку та строкатий сін. Ніхто його не супроводжував і він явно не очікував зустріти на виході будь-кого. Але побачивши Маріт зорієнтувався швидко. 
- Ви з минулого переходу? Що, так погано було? 
Маріт кивнула. Її продовжувало каламутити. 
- Вам допомогти?
- Так, виведіть мене, будь ласка, на свіже повітря.
Фермер  закинув на плече рюкзак Маріт, узяв її під лікоть і попрямував до виходу. Удвох, у своєму незвичайному одязі, вони виглядали цілком гармонійно, як два яскравих  птахи мінаді. Збоку здавалося, що чоловік веде свою незвичну до портальних подорожей дружину.
Патруль на виході оглянув їх з усіх боків, але не зупинив. Над портальною аркою світилося повідомлення: "Перехід із Еторії завершено". Вояки простежили як парочка сіла в черговий флаєр і знову почали чатувати на жінку з Сегони, що відповідала б  отриманому орієнтуванню.

***