Оновлення 7

У Ерідан Блюм день не задався з самого ранку. Спочатку вона не могла вийти з квартири, бо заїло дверний замок. Щось трапилося з ідентифікацією – електроніка не реагувала ні на чіп господині, ні на відбиток її долоні, ні навіть на генетичний код – даремно лише пальця проколола, видобуваючи кров. Довелося звертатися до домашнього штіна та чекати рятувальників. Приїхав, на щастя,  елорг, якому знадобилося лише кілька хвилин, щоб розблокувати двері та перезавантажити замок. Добре, що не біологічна людина. Той порався би набагато довше і йому неодмінно хотілося б поговорити.
На цьому пригоди не скінчилися. Щойно Ері вийшла надвір як у неї на сандалі тріснув ремінець. Довелося повертатися додому і перевзуватись. 
У вагоні транспортника – нова неприємність. Компанія розв'язних юнаків звернула на неї увагу.
- Хлопці, дивіться, це ж мамочка! - дурним голосом заволав один із них.
Ері і не приховувала ніколи, що належить до обслуги репродуктивного центру. На ній і зараз була накидка з емблемою центру, а на сумці мерехтіла його реклама.
- Вона ж, мабуть, вагітна! - продовжував вигалятися той самий придурок. - Поступіться старенькій місцем, може вона і вас колись народила! 
Друзі супроводжували кожен його вигук ідіотським реготом.
Довелося вийти на наступній зупинці і почекати інший вагон.
В результаті вона безнадійно спізнилася. Тепер раніше одинадцятої шефа у кабінеті не застати. І все ж таки Ері попрямувала саме туди, до центрального офісу репродуктивного центру. Краще вже почекати у приймальні, ніж нарватися на ще один сюрприз на кшталт тих, що сталися вранці. 
Забобонною Ерідан не була, але настрій її було зіпсовано. Не хотілося починати нову сторінку в житті навіть із дрібних негараздів. 
 До повернення шефа Ері розраховувала посидіти в тиші, і подумати про Велику Зоряну Матір, покровительку материнства. Однак у приймальні на шефа чекав ще один відвідувач. Чоловік середнього віку, приємної зовнішності. Привабливі риси, вперте підборіддя, красиво окреслені губи. Біле волосся, не коротке і не довге, стрижка дуже вдала, йому пасує. Шарденець. Рідкісна комета в сегонських небесах!
Гість сидів на дивані в зоні відпочинку та вивчав якийсь документ. З появою Ерідан він закрив екран свого комприса і підвівся, вітаючи даму.
О, Зорі! Вихований чоловік! Це ж просто бальзам на душу після тих недоумків у вагоні. Вона посміхнулася шарденцю, як старому другу:
- Ні-ні, я не заважатиму вам, просто тихенько посиджу осторонь. Працюйте будь ласка! 
Але чоловік уже сховав комприс у нагрудну кишеню свого кітеля.
- Я вже побачив усе, що хотів, а чекати на господаря ще довго, проте, можливо, удвох нам буде веселіше?
Він простяг руку і вона подала свою, не замислюючись, а потім дозволила посадити себе на диван, хоча перед цим мала намір розташуватися на стільці для відвідувачів.
- Фернан Шарді, - відрекомендувався чоловік. – Я сподіваюся стати клієнтом цього чудового закладу.
У нього була приголомшлива усмішка і просто розкішний голос, глибокий, з такими обертонами, що просто мурашки по шкірі… Таким голосом тільки командувати. Ері дивилася на співрозмовника і посміхалася.
- А ви? Працюєте тут? - Фернан не дочекався відповіді, але розмову переривати не збирався.
- Ох, вибачте, - схаменулась Ерідан, - мене звати Ері. Ерідан Блюм. Так, я працюю тут. Я сурогатна мати.
Раптом вона злякалася. А може він, як і ті хлопці в транспортнику, визнає її роботу ганебною, а саму Ері старою?
- Чому ж вашого файлу немає серед запропонованих мені кандидатур? - поцікавився він. – Вас приховують? Чому? Я ж просив усе найкраще! 
Зірочки небесні! Та ніколи в житті Ерідан Блюм не чула більш вишуканого компліменту! І Ері розтанула. Розговорилася з шарденцем, як із старим знайомим. Розповіла про центр і про себе. Ніколи раніше вона не розмовляла з клієнтами про себе. Нікого ця тема не цікавила. Шарденцеві ж повідала все, всю свою душу вивернула.
І що їй уже цілих сорок два роки, а народжують для Центру лише до сорока п'яти, і що тільки-но відновилася після п'ятих пологів і саме сьогодні прийшла просити, щоб її знову внесли до бази, і що хотілося б швидше народити шостого, бо потім - свобода: довічна пенсія, та можливість народити дітей для себе. Можна ще освіту безкоштовно здобути, але в неї вже є – встигла вивчитися у проміжках між виношуваннями. А потім, якось непомітно, перейшла до планів на майбутнє. Сказала, якщо її сьогодні внесуть у базу, то неодмінно сходить у храм Великої Зоряної Матері і попросить благословення, бо вона так робить щоразу, коли збирається завагітніти. Тому всі її клієнти – гідні люди, а діти, народжені для них, – здорові та успішні. І взагалі, у храмі часто трапляються чудеса. Шлюби, укладені там, вважаються вічними, а діти народжуються навіть у тих, хто зовсім зневірився.
- Храм – головна визначна пам'ятка Сегони. Обов'язково відвідайте його разом із дружиною! Тоді у вас все складеться і ви отримаєте найкращу у всесвіті дитину!
Вона була така зворушлива і мила,  така безпосередня. У неї були такі чарівні ямочки на щоках!
- Вважається, що йти туди потрібно обов'язково пішки і довго, – розповідала Ері, – годин їз вісім. І стільки ж назад. Дорога спеціально так петляє. Тому до храму йдуть лише найнаполегливіші. Але я знаю короткий шлях, по стежці. Ним користуються Хранительки. Години півтори в один кінець! І там дуже гарно. Є навіть галявина з джерелом та лавками на яких можна відпочити. Якщо бажаєте, я вас проведу!
- Так, дуже хочу! - Фернан не міг не посміхатися, дивлячись на неї, настільки вона йому подобалася. - Обов'язково сходимо туди! А ось і пан Ва Тіо повертається! Ідіть, Ері, вирішуйте ваше питання. Я почекаю. У мене з вашим шефом довга розмова.
Вона злетіла, немов пташечка, забігла в кабінет, а через кілька хвилин вийшла, так само посміхаючись. Жестом показала, що в неї все гаразд і запросила Фернана проходити. У відповідь на його погляд і багатозначне постукування по компрису демонстративно вклонилася, тобто погодилася на подальший зв'язок, і подула на свою розкриту долоню - надіслала побажання удачі.
Отже, сурогатну матір Шарді, здається, знайшов. Залишалося одружитися та укласти договір із репродуктивним центром.