Оновлення 4

Дамаріс, столиця Дому Харіді.
Так, дітей Олександр Дванадцятий робити вмів і завжди по праву пишався результатами. Розумні, гарні, амбітні сини та дочки стали його надійною опорою – зайняли всі ключові посади в державі, дозволили укласти масу вигідних угод із сусідами, принесли таких же чудових, генетично вивірених онуків. Недарма Його величність витратив багато зусиль в пошуках найкращого жіночого матеріалу для зачаття кожного з них.
Зрозуміло, не завжди виховання гідних спадкоємців протікало гладко, але ніхто не вимагав від батька такої уваги, як молодший, сімнадцятий принц. 
Народжений Мартін був, як і попередні чотирнадцять його братів і сестер, на Сегоні-3. Батько підібрав йому відмінних лже-батьків. У центрі репродукції ніхто й не запідозрив, що немолоде подружжя Варра з Таріона замовило дитину не для себе. 
Перші п'ять років Мартін жив з Варра на Таріоні, але потім його забрали на Дамаріс і почали навчати за тією ж програмою, що й інших хлопчиків з роду Харіді. Тоді ж у батька сталося перше розчарування. Незважаючи на свою безперечну красу, молодший син виявився посереднім у всьому. Але ж матеріал його матері обіцяв так багато! У пошуках унікальних яйцеклітин король відкопав його в майже забутому банківському хранилищі, яке не використовувалось кілька сотень літ. На зберігання біоматеріал було закладено дев'ятсот шістдесят років тому і належав він Далії, дочці сайгарського правителя Валентина, останнього імператора Таріона. Цією своєю знахідкою Олександр пишався, як нічим іншим, бо Валентин і Далія були прямими нащадками Таріса Першопроходця.
Але, попри всі очікування, нічого видатного з Мартіна не вийшло. Середній зріст, середні фізичні дані, середній IQ, середні успіхи у навчанні. Та ще й неприємна властивість вилізла з часом – емпатія, але не звичайна, а якась перекручена. Емоції, звернені нього, Мартін сприймав як фантомні смаки і запахи. Це не додавало йому любові родичів, бо кому ж сподобається, наприклад те, що малолітній негідник затискає собі ніс і заявляє, що від тебе смердить тухлою рибою, а отже  ти брешеш. 
Зорі у свідки, Його величність приділяв Мартіну анітрохи не менше уваги, ніж іншим дітям, а може навіть і більше, але відчував полегшення щоразу, як починалися канікули і хрещені викликали хлопця на Таріон. Там принца чомусь не турбували смердючі флюїди. 
В міру того, як принц зростав, батька все більше турбувало майбутнє невдалого сина. Олександр гадки не мав, куди його приткнути.

***

Навчався Мартін рівно, але по-справжньому його захоплювала лише одна дисципліна – історія.
Може не варто було наполягати на тому, щоби він, подібно до старших братів, присвятив себе військовій кар'єрі? Бойовик із нього, прямо скажемо, не вийшов. Ніякого зиску від витонченої емпатії у військовій справі немає, інші ж ментальні здібності у Мартіна були практично відсутні. Кілька  плазмоїдів він ще створити може, але щит при цьому навколо себе утримати не здатний. Якщо ж створить щит, стає повністю безпорадним як бойова одиниця. Єдине, чого не забереш - з винищувачем управляється непогано, але для цього не треба бути членом королівської сім'ї та мати за плечима вісімнадцять поколінь генетично відфільтрованих предків. 
А манери? Вони у Мартіна взагалі жахливі! Його сленг, зневага до правил пристойності, це безглузде прізвисько нарешті! Марс! І як  тільки вигадали таке? І взагалі, вся його дружба з усіляким там збродом, в тому числі армійським! Всі принци служили, але ніхто не дозволяв такого панібратського ставлення до себе з боку співслужбовців. Попри всі надії, армія ще більше зіпсувала сімнадцятого принца!
А його ставлення до жінок? Просто жах! І ніби ж повноцінний чоловік, жінкам подобається, навіть дуже! Але це його не цікавить. Він спокійнісінько дозволяє собі вигнати оплачену батьком сексобслугу, а високородній дамі, яка пройшла всі мислимі та немислимі перевірки, щоб залишитися з ним наодинці, запросто заявляє: 
- Мене від тебе нудить!
І вміє ж поводитися гідно, не виявляючи своїх дикунських замашок. Коли йому потрібно, виглядає як істинний принц! 
Якби Мартін народився дівчиськом, пряма дорога йому була б  в дипломати - емпат він надзвичайно чутливий. Але так вже здавна заведено - переговорами в Домі Харіді займаються лише жінки, доля ж чоловіків - промисловість, винаходи і військова справа. 
Тож, схоже, помилився правитель, коли наполягав на своєму. Нехай би займався Мартін своєю улюбленою історією на пару з тим чокнутим дружком-археологом, що заразив його цим дивним захопленням. Сидів би собі на Таріоні і не ганьбив вінценосного батька.
Проте, це все у минулому. Нині Його величність знайшов рішення проблеми, і жодні недоліки Мартіна не завадять королю використати молодшого сина так, як йому потрібно – виключно на благо Дому Харіді.

Мартін, сімнадцятий принц Харіді.