Оновлення 2

Частина 1

Планета Шарден, столиця однойменного Зоряного Дому.

Фернан Шарді поспішав до палацу правителя. Шлях від портальної станції до кабінету тара був не близький але транспорту шеараду [генералу] не запропонували, хоча воїн знав, що на нього чекають. Він розумів, що такий ранній час обраний для аудієнції не випадково. Зараз ледь починало світати, до сходу Солі було ще не менше ніж півтори години. У таку пору всі доброчесні громадяни Дому Шарден сплять у своїх домівках. На алеях парку можна зустріти хіба що кібер-садівника. На портальній станції також чергував елорг [електронний організм, кібер, штучна людина]. Таким чином, було зроблено все, щоб про візит шеарада до палацу дізналося якнайменше народу. Цікаво, що знадобилося тару від його вірного воїна?
- Проходь, шеараде, на тебе чекають, - двері кабінету правителя відчинилися перед Фернаном, щойно він переступив поріг приймальні, а кібер-секретар притис до грудей ліву долоню і чемно вклонився. Значить дійсно чекають, якщо доповіді не знадобилося.
Шеарад зробив крок у серце Дому Шарден і схилився перед своїм таром, притиснувши до грудей обидві долоні.
- Фернане, радий бачити тебе здоровим і в доброму гуморі, - правитель жестом дав зрозуміти, що уклін Шарді прийнятий до уваги, - бо сьогодні ти мені потрібен у своєму найкращому стані!
Так ось чому його позавчора піддали позаплановому медичному обстеженню, настільки ретельному, що шеарад і припустити не міг, для чого подібне могло знадобитися. 
Та схоже, зараз тар прояснить ситуацію. 
- Ти знаєш, Фернане, наскільки важливий для нас союз із Домом Харіді. Вони готові передати нам нові технології, завдяки яким ми зможемо кожен наш корабель забезпечити мобільним портом, а потім об'єднати наші з ними військові сили. Не мені тобі пояснювати, наскільки це важливо перед війною. Окрім того, Олександр нарешті поступається нам супутником у системі Огасі. Ти, здається, казав, що кращого місця для військової бази не існує?
- Що потрібно від нас?
- Абсолютний дріб'язок у порівнянні з можливостями, що відкриваються: забезпечити їх боєзапасом при захисті нашого сектора і поріднийти два правлячих роди, щоб співдружність була довгою і мала під собою плідну основу. 
Коментар, який виник в голові Фернана, у жодному випадку не можна було вимовляти вголос. Тепер він зрозумів, для чого йому позавчора в лабораторії наказали заповнити спермою невеликий контейнер.
Про підписаний договір Шарді знав із новин, щоправда, не з такими подробицями, як видав тар. І якщо вигода союзників у тому, що стосувалося війни, була очевидною - не бажають підпускати ворога до своїх кордонів, а воювати вважають за краще на чужій території, то генетичний розклад угоди був зовсім незрозумілий. Нехай у тара і немає близьких родичів, а сам він уже занадто старий, віддали б Харіді якусь там троюрідну небогу, або тітку… бастарда якогось відшукали б, нарешті. Але він, Шарді, їм навіщо?!
- Їм потрібен прямий спадкоємець роду Шарден, живий і здоровий, придатний для народження дітей і укладення шлюбу. На жаль, я сам на цю роль вже не гідний, вік не той, та й здоров'я підкачало, а ось ти їм цілком підходиш, – продовжував тар.
- Але я не належу до роду Шарден, - обережно нагадав Фернан. Мало там, правитель справді старий, може забув.
- Звичайно, Харіді знають про це, але вони хочуть усе найкраще, тому готові зачекати.
Старий зробив паузу, а потім приголомшив:
- Фернан Шарді, шеарад, вірний воїн дому Шарден! Прошу тебе стати моїм зятем, батьком мого внука або внучки!

Фернан Шарді.
***