Сто років по тому
Старий у білому одязі сидів на лаві під мармуровою перголою у парку. Зграйка дітлахів на ровірах промчала повз нього, вітаючи голосними криками:
- Ясного дня вам, дідусю!
Четверо з них були його правнуками, а єдина в гурті дівчинка - праправнучкою. Останніми роками Таріс частенько приходив сюди подумати і незмінно стикався з цією компанією. Склад її змінювався з часом, діти дорослішали, на заміну їм приходили інші, але ритуал привітання залишався тим самим.
Чемне звернення на “ви” з'явилося у сайгарській говірці не так вже й давно, але швидко поширилося серед високорідних. Тепер, коли зовнішні відмінності між верствами населення майже непомітні, за цією ознакою найпростіше визначити, з ким маєш справу.
Гарні хлопці, вони – майбутнє Дому Сайгар, а можливо, і всього Таріона. Цілком ймовірно, що хтось із цих дітлахів, коли увійде в повну силу, набуде тар. Нинішній лідер групи, Олексій, має всі шанси на це.
Багато років тому Таріс поступився вінцем синові Кейтара, бо саме той був на той час найсильнішим. Їх із Еліною власні діти, а потім і онуки, навідріз відмовилися вступати у боротьбу за владу, обравши наукову кар'єру. І все ж тар повернувся до їхнього роду. Найстарший правнук, Валентин, обійняв найвищу посаду кілька років тому. Це його дочка, Далія, розсікає зараз парком на своєму велику в хлопчачій компанії.
Тридцять п'ять років правив Таріс Дев'ятьма Островами і багато чого трапилося за цей час. Доми змінювали лідерів та назви, природні катаклізми не полишали таріонців у спокої, науково-технічний прогрес рушив вперед настільки далеко, що два покоління людей розділило неначе безоднею. І лише реформа освіти, проведена завдяки Еліні, допомогла ліквідувати цю прірву.
А почалося все з того, що тара не змогла навчитися читати таріонською. Мудріший Тонар, який все життя навчав сколярів читанню, тільки руками розводив.
- Не розумію в чому річ, - казав він. - Розум Еліни чудово розвинений, але асоціативні зв'язки, потрібні для читання, у неї не встановлюються. При цьому вона вільно читає і пише земними мовами.
Відсутність здібностей до читання вважалася на Таріоні патологією розвитку свідомості і була для будь-якого таріонця вироком. Таких дітей не вчили. А оскільки подібна патологія не була рідкістю, відсоток неписьменного населення на Дев'яти Островах просто зашкалював. І навіть серед високорідних нерідко траплялися люди, які не вміли читати.
Еліну діагноз Тонара анітрохи не збентежив. Причину свого неуспіху вона побачила геть у іншому: одне й те саме слово в таріонській мові могло в різних випадках писатися по різному і закономірності в цьому не спостерігалося. З питанням вона прийшла до чоловіка.
- У таріоні всього двадцять сім звуків і два звукосполучення, - говорила вона. - Скажи мені, Тарісе, навіщо для їх письмового відображення потрібні сто п'ятдесят знаків?
- Вони відображають нюанси мови, інтонації, - спробував донести до неї всім відому істину Таріс.
Але таке пояснення Ліну не влаштувало.
- Для звуку "д" існує шість знаків. Зобрази-но мені шість інтонацій у його вимові, бо я тут чогось не розумію, - попросила вона.
Звичайно, у нього нічого не вийшло. Якщо з голосними ще можна було говорити про якісь нюанси, то приголосні завжди звучали однаково. Дивно, що раніше цього ніхто не помічав.
Еліна довго не розмірковувала. Вона перекроїла таблицю знаків по-своєму, викресливши з неї все, що їй заважало. Поралася кілька днів, щось писала і переписувала. А потім з'явилася в Зал Дев'яти, якраз по закінченні засідання, і поклала перед Тарісом записку наступного змісту: "Коли моя дитина не може читати, я вчитиму її на цей таріоні". Кожне слово у реченні було відділене інтервалом, а наприкінці стояла крапка.
Про те, що тара не здатна читати, вже знали всі члени Дев'ятки, а можливо, і всі Острови. Тому її записка викликала справжній фурор. З дозволу Таріса її прочитали всі ентари. І навіть незважаючи на специфічну мову іномирянки, ніхто не поскаржився, що не зрозумів змісту. Нікому також не завадило те, що при написанні кожної літери використовувався лише перший знак у рядку, а слова були відокремлені одне від одного.
- Справді легко, - першим висловився Харід. - Мабуть, варто спробувати.
Ну, хто би ще підхопив свіженьку земну ідею, як не він!
- На перелаштування навчальних кристалів піде безліч коштів, - задумливо промовив Лотар.
- Безглуздо перелаштовувати кристали, їх все одно не вистачить на всіх, - заперечив Кейтар. - Тільки у Домі Го Ерр знайдеться не одна сотня дорослих чоловіків, які побажають освоїти таке легке читання.
Про те, що жінкам це теж знадобиться, він чомусь не згадав, хоча гендерним шовінізмом ніколи не страждав.
- На Землі не використовують кристали, - вступив Таріс, - але читають практично всі.
- А як же навчаються? - здивувався ентар Ва Шер.
- Запам'ятовують літери. Потім складають із них слова.
- Кожне окремо?
- Так- Але ж це довго!
- Тільки спочатку, поки не навчишся сприймати слово цілком.
- Тобто вони приходять до того ж результату, що і ми?
- Так. Навчаються трохи довше, проте досягають набагато більшого успіху, тому що один мудріший одночасно може навчати не двох-трьох сколярів, а тридцять-сорок.
З того дня розпочалася реформа освіти. Довелося, звичайно, вкластися у підготовку вчителів і переписування книг на новий манер, але воно того вартувало. Наприкінці правління Таріса неписьменними на Дев'яти Островах були лише маленькі діти.
Згодом і земні одиниці виміру витіснили з ужитку таріонські. Це сталося само собою, без будь-якої урядової реформи. Першими їх почали використовувати мудріші, які вивчали земні наукові книжки, а пізніше і пересічні люди оцінили зручність точних одиниць, однакових для всіх.
***
Після того, як Таріс зняв амулет, його вміння відкривати міжсвітові портали нікуди не поділося. Звичайно, про подорож до іншого світу більше не йшлося, але зв'язок із Землею вони мали ще досить довгий час. Першим перестав працювати планшет і Таріс, на превелику радість Харіда, віддав його на розбирання та вивчення. А ось примітивний, у порівнянні з планшетом, телефон Марини працював ще багато років, йому тільки акумулятор довелося замінити на літанієвий.