Глава 39

День Сонця - одне з чотирьох головних свят на Таріоні. Зазвичай на цей день призначають найголовніші події року, такі як весілля, вибори правителів, укладання найважливіших домовленостей. Вважається, що цього дня Зорі найактивніше допомагають таріонцям. 
Саме в цей день Лотар Сайгар вирішив поступитися верховною владою своєму синові.
Випробування завжди проходили у присутності багатьох гостей. Зазвичай усі три галереї Залу Дев'яти заповнювалися так, що голку встромити не було де. Цього разу окрім правителя та дев'ятки ентарів були присутні лише Тіері, Гайсар, Айкит, Тонар та Вальтен. Так побажав Кейтар. І Таріс добре розумів чому. До цих п'ятьох, так само як і до Таріса, Кейтар звик настільки, що вже міг просто їх не помічати. В умовах, коли концентрацію може збити навіть подих сторонньої людини, це дуже важливо.
Займаючи своє місце за столом, Таріс хвилювався анітрохи не менше за Кейтара чи Лотара. Тільки-но Кейтар набуде влади, всі основні проблеми Таріса будуть вирішені, і він зможе, нарешті, зробити те, чого так прагне. Хай станеться задумане швидше!
Коли всі розсілися, Лотар проголосив молитву. Він говорив довго і красномовно, випрошуючи у Зоряної Матері всіх благ для Таріона, а завершив своє прохання словами:
- І нехай допоможуть Зорі моєму синові сьогодні опанувати тар, а згодом стати хорошим правителем!
Присутні дружно грюкнули долонями об стіл, приєднуючись до молитви. На цьому прелюдія закінчилася.
Лотар зняв вінець і надів його на голову Кейтара. Кейтар підвівся, заплющив очі і виструнчився. Хвилина збігала за хвилиною. Тиша в Залі стояла така, що було чути, як клепсидра при вході відлічує краплі. Усі чекали. Подібне випробування не можна переривати, хоч би скільки воно не тривало. Завершити його може лише сам претендент, зізнавшись у своєму безсиллі. За старих часів бували випадки, коли два або три ентари проходили випробування разом. Тоді мав значення час, витрачений на активацію. Перемагає ж бо той, хто  швидше впорається.
Кейтар упорався. Кристал наповнився світлом на тринадцятій хвилині.
Таріс видихнув із полегшенням, витягнув перед собою руки, долонями догори і сказав:
- Дім Аймір визнає нового правителя Кейтара.
Наступної секунди те саме зробив Лотар:
- Дім Сайгар визнає правителя Кейтара.
Ррідон:
- Дім Го-Ерр визнає правителя Кейтара.
І Марко Чаріз:
- Дім Чаріз визнає правителя Кейтара.
І все. Над столом зависла тиша. Нарешті немолодий біловолосий ентар, що сидів навпроти Таріса, промовив:
- Дім Шарден вважає результат сумнівним. Я утримаюсь.
Так, ентар Шарден - один із найсильніших менталістів у Дев'ятці. З Лотаром йому, звичайно, не зрівнятися, але він, мабуть, і без підготовки зміг би активувати тар не гірше за Кейтара. У боротьбі за вінець він не став брати участь лише через свій вік, бо був ровесником Лотарового батька. І він завжди відрізнявся безкомпромісністю.
А за ним з усіх боків посипалося:
- Дім Ва Шер вважає результат сумнівним…
- Дім Хасін вважає результат сумнівним.
- Дім Айсілат вважає результат сумнівним.
Чотири на чотири. Порівну. А має бути більшість! Тільки тоді ентари встануть перед Кейтаром і лише з того моменту він вважатиметься повноправним правителем. Серце Таріса завмерло в неприємному передчутті.
За столом залишився один єдиний ентар, який не висловився, - очільник Дому Фейруд.
- Ти добре знаєш, Кейтаре, - сказав він, - що маєш зробити, щоби я проголосував за тебе.
Безодня поглини тебе, Фейруде! Таріс також це знав. І Лотар. Але якщо Лотарові було все одно, то Тарісу ні. Ось вона, та ціна, яку Кейтар повинен заплатити за Люсь!
І знову час минав. Клепсидра відраховувала дзвінкі краплини. А Кейтар так само стояв праворуч від Таріса. І мовчав.
- Ну, чого ти зволікаєш, ентаре? Я із задоволенням віддам тобі мою дочку та свій голос! - Фейруд вже майже повірив у свою перемогу.
Дуже повільно Кейтар зняв вінець. Уважно оглянув кристал, подув на спіралі, ніби очищаючи від неіснуючого пилу і, різко обернувшись, начепив його на голову братові.
Здивування? Обурення? Цілковита несподіванка? Раптова лють? Таріс не знав, що породило в ньому ментальну лайку на адресу Кейтара. Кристал у тарі спалахнув зіркою! Ентари, навіть майже незрячий Лотар, спочатку відсахнулися, а потім схопилися з місця.
- Ми визнаємо правителя Таріса, - промовив ентар Шарден і вклонився, притискаючи до грудей схрещені долоні.
Слідом за ним вклонилися всі, навіть Лотар. І Ррідон, що було вже зовсім неймовірно.

***

Раптовий жар захлеснув гігантською хвилею. "Цунамі" - згадалася назва зі словника Тібора. У голові – повний хаос.
Правитель! Вони вибрали мене правителем!
Кейтаре! Послід ти драконячий! Ти ж сам збирався правити! Передумав? Вибрав кохану? А як же я? Чому ти вирішив власну проблему за мій рахунок?
І над усім цим – розуміння: Еліна! Я ж не зможу повернутися до неї! Таріон не випустить мене!
З коловороту думок Таріса висмикнуло жіноче виття. Він озирнувся і побачив, що на нього, подібно до земного поїзда, мчить Тіері зі стилетом, затиснутим у піднятій руці:
- У-у-у, паскудо! Ти мусив здохнути ще тоді, разом зі своєю матір'ю!
Її наміри абсолютно зрозумілі, ось тільки у нього немає жодної можливості ухилитися: з одного боку непорушною брилою стоїть Кейтар, з іншого - Чаріз, позаду - стіл. І часу також немає.
Різкий поштовх з правого боку приводить його до тями. Таріс валиться на Чаріза, а зверху на нього падає Кейтар. Потужний струмінь гарячої крові вдаряє Тарісові в лице.
Згадка проноситься в голові неначе блискавка. Дитячий голосок Гайсара: "Ось тут, на шиї, кровоносна жила є. Якщо мечем, то смерть".
Стилет, спрямований рукою матері, зачепив Кейтара по шиї.

***