Глава 37

Злочини на Таріоні траплялися. Хіба ж можна викорінити їх там, де живуть люди? А от органів дізнання та системи покарань не існувало. Бо навіщо проводити слідство, якщо можна влізти у думки підозрюваного і дізнатися як все було. Якщо переступ підтверджувався, злочинця чекало одне-єдине покарання - портал на Вільні Острови, а там життя - не мед. Бо Вільні, вони не вільні за духом, а звільнені від Закону, чинять, що заманеться і потрапити до них ніхто не хоче. Тому і красти у співгромадян бажаючих знаходилося вкрай мало, не кажучи вже про більш серйозні вчинки.
Вперше таріонська система розслідувань дала збій, коли зазіхнули на імператора. Хтось підсипав йому у вино порошок маїри – дуже сильне знеболювальне та снодійне, у якого був один неприємний побічний ефект – маїра начисто видаляла спогади про кілька попередніх годин життя. Оскільки правитель та обидві його жінки нічого не пам'ятали, підозрюваного виявити не вдалося. Слідство заглохло само собою, тим більш ніхто тоді особливо не постраждав (моральний стан правителя до уваги не береться). А загибель Тиїзи взагалі ніхто не розслідував. Всі вирішили, що вона впала, коли почалися перейми, і розбила голову об камінь. І лише Айкит, через двадцять дев'ять років, об'єднав її смерть із нападом на Люсьяну.
Комусь заважали жінки та наречені правителів.
Таріс не мав жодного досвіду в розслідуваннях. Він навіть детективів ніколи не читав, на Таріоні не існувало подібного літературного жанру. Не дуже це питання цікавило його і на Землі. Тібор був шанувальником детективних телесеріалів, Таріс теж бачив їх краєм ока, але у зміст ніколи не вникав. А дарма. Зараз йому дуже знадобився би досвід тих ментів, що показували по телевізору.
Про слідчі дії ентар нічого не знав, але в міркуваннях своїх вирішив виходити з питання "кому вигідно?" І по всьому виходило, що найбільшу вигоду зі смерті Тиїзи отримала Тіері - вона залишилася єдиною дружиною правителя. Вона ж могла і Люсьяну не сприйняти як обраницю сина. І безумовно відданий виконавець у неї був - її брат Ррідон, який повністю підходив під той опис, що склав Айкит, навіть був шульгою.
Версія виходила дуже стрункою, але підтвердити її було неможливо. Про ментальне сканування  дружини тара нема чого і мріяти. Лотар ніколи цього не дозволить. А Ррідон - член Дев'ятки, за нього вступляться всі ентари. Вихід залишався один. Треба було якимось чином змусити Тіері проговоритися.
Без сумніву, завтра вранці напад на Люсь стане найбільш обговорюваною темою в палаці. Це треба було використати.
                                                                       
***

На ранок Таріс вчинив злочин. Найцинічніший з усіх можливих. Не будучи правителем, він скористався таром.
Заняття з Кейтаром проходили завжди рано вранці. У Залі Дев'яти, куди мав право зайти будь-хто, у цей час нікого не бувало. Лише два охоронці не зводили очей із спадкоємця та його брата, але не тому, що не довіряли їм, просто розваги іншої у них не було. Ніхто з вартових у поведінці ентарів нічого незвичайного не помітив. Сини правителя, як завжди, сиділи один навпроти одного, спадкоємець із таром на голові, і мовчали.
Тільки-но Кейтар одягнув вінець і розслабився, Таріс узяв його під ментальний вплив. Почекав певний час, і послав у кристал легкий імпульс. Кейтар відчув дію і підсилив її, але не зрозумів, що початкова ініціатива належала Тарісу. Кристал спалахнув. Кейтар так зрадів, що повністю втратив контроль над підсилювачем. І тоді Таріс наказав Тіері зайти до них у Зал і викласти все, що вона знає про напад на Люсьяну і з ким ділилася новиною про вибір Кейтара.
На жаль, розслідування зайшло в глухий кут майже відразу. Виявилося, що нікому про майбутнє весілля сина Тіері не розповідала, а вчора весь вечір просиділа вдома: її відвідав Ррідон і вони грали в сайнарі [камінці]. Лотару стало з ними нудно, він запросив читця і пішов до себе, а вона обіграла брата аж вісім разів. Розійшлися вони вже далеко за опівніч.
Безодня поглини цю жінку разом з її братом! Алібі Ррідона аж ніяк не вкладалося в ту струнку картину злочину, що Таріс намалював собі вночі. Попросити у мачухи її дошку і перерахувати камінці, що дісталися переможцю, детективу-початківцю на думку не спало. Якби він це зробив, то дізнався би, що Тіері виграла у брата не вісім разів, а лише шість. Отже, дві гри були для неї хибними спогадами.

***

З цього дня Люсьяні заборонили виходити з дому без супроводу. Проводжали її найчастіше Вальтен або друзі-студіозуси, і лише іноді Айкит, чи Гайсар.
Останнє дуже не подобалось Гайсаровій дружині Айді. Вона знов була при надії, постійно вередувала і скаржилася, що вони з синами і так не бачать Гайсара зранку до ночі, а тут ще й ф'ямма з її проблемами.
З примхами дружини Гайсар розібрався цікавим способом - запросив її на вивчення гемотрансфузії. І несподівано вона захопилася. Айда, хоч і не була цілителем, походила з роду воїнів, крові не боялася, вміла і перев'язати пораненого, і накласти на рану охайний шов.
Ще переливання крові побажали освоїти Айкит з учнями, Вальтен та два молодих цілителя з роду Лотара. Інші лікарі, а пропонувалося це всім охочим, поставилися до земного методу дуже скептично.
Матеріальну базу для нової науки вдалось створити досить швидко. Харіда надзвичайно зацікавили шприци, системи та флакони, принесені Тарісом. Тож незабаром у розпорядженні новітніх медиків опинилися, нехай і не такі красиві, але цілком працездатні копії земного устаткування. Хімічна лабораторія теж не підвела, там створили і сироватки, і розчини для переливання, і навіть методику визначення резус-фактора засвоїли.
І без відкриттів у новій справі, звичайно, не обійшлося.
Діяльність свою бригада трансфузіологів почала з визначення власних груп крові. З'ясувалося, що всі чотири групи у них присутні. У Люсьяни та обох студіозусів – перша, у Гайсара та Айкита – друга, у Айди – третя, а у Вальтена – четверта.
Обидва молодики з Лотарового роду з цікавістю спостерігали цей процес, але себе, коханих, колоти не дозволили. Кров для визначення резус-фактора необхідно було брати з вени, а ніхто  робити цього не вмів. От вони і пошкодували себе. Інші ж стійко терпіли невмілі процедури, поки Таріс, Гайсар, Айкит і Айда не навчилися попадати в судину. Сім пробірок із кров'ю передали до лабораторії. Таріс особисто переконався, що аналіз проводиться без порушень. І тут трапився сюрприз. Усі зразки виявилися ідентичними.
- Ну, і як зрозуміти позитивний це результат чи негативний? - спитав Айкит.
- Треба порівняти його з вже відомим зразком, - відповів Таріс, закочуючи рукав.
От так і відбуваються відкриття. Абсолютно несподівано. З'ясувалося, що результати всіх обстежених співпадають із результатом Таріса, тобто резус-фактора ні в кого немає.
Покликали добровольців. За чотири декади дослідили кров тисячі людей із різних островів. Ні в кого резус-фактору виявлено не було.
Таріс пам'ятав цифри, названі Еліною. Вона казала, що лише п'ятнадцять відсотків людей на Землі не мають резус-фактора. На Таріоні ж його не було взагалі. Чому?
Офіційна історична наука, що повністю збігалася з релігійними догмами, стверджувала, що ентари, разом зі своїми Домами, прийшли на Таріон з Зірок. Після свого візиту у інший світ Таріс переглянув власні погляди на таріонську історію і вважав, що Зірки ці мали назву “Земля”. Занадто багато фактів, що вказували на це,  він віднайшов, вивчаючи інтернет. Чомусь пращури таріонців покинули свою батьківщину, і сталося це, скоріш за все, задовго до того, як була задокументована перша подорож першопроходця. Що було причиною виходу, Таріс і припускати не брався, але дійшов висновку, що міжсвітовий портал тоді змогли подолати лише ті люди, у крові яких не було резус-фактора.