Глава 35

На наступну конференцію прийшов не лише Кейтар. Імператор Лотар завітав на неї своєю вельмишановною ментальною персоною.
Зорі свідки, за всі свої майже двадцять дев'ять років Таріс не відчував з боку батька такої цікавості до себе, як зараз. Він  взагалі лише у п'ять років вперше побачив свого вінценосного таточка! І потім, якщо і зустрічався з ним, то лише у справах. А тепер Лотар зачастив. Нехай не особисто, ментально, але все ж таки...
Коли закінчився останній день ізоляції, Лотар сказав:
- Завтра до п'ятого дзвону клепсидри чекаємо на тебе у Залі Дев'яти.
- Буду, - коротко відповів Таріс. Для  ентарів-правителів у нього також були новини. Ось тільки повідомляти їх можна було лише після візиту в Дім Аймір.
Туди Таріс і вирушив зранку, коли клепсидра продзвеніла перший раз. Від Айкита він уже знав, що Рейсі Аймір, найстаріший із членів Дев'ятки, ще живий, хоча дуже й дуже слабкий. Чесно кажучи, Таріс, повертаючись, не сподівався застати його, але те, що старий  не пішов до Зірок, набагато полегшувало завдання, поставлене ТІбором.
Коли Таріс увійшов до головної зали Дому Аймір, присутні схилили перед ним голови. Таріс обвів очима приміщення. Усі члени правління, включаючи ентара, що сидів у спеціальному пересувному кріслі, були тут. Представників із народу також запросили – на галереї Таріс побачив Харіда.
- Ентаре Аймір, - звернувся Таріс до голови. - Зі своїх мандрів я приніс втішну звістку для тебе і твого Дому. З твоєю смертю рід Аймір не перерветься. Твій дядько, ентар Тібор, живий і має спадкоємців. Він мешкає на Землі. Під час мого перебування там я був гостем його роду.
Присутні в залі здивовано охнули, хто ментально, а хто і в голос. Від трьох членів правління повіяло неприхованою ворожістю. Кожен з них знайшов новину образливою особисто для себе. Ось вони, ті, хто готовий у боротьбі за владу розвалити свій Дім! Таріс надіслав усім трьом заспокійливий імпульс. Ніхто з них впливу не відчув, а отже, не мав ментального дару. Втім, як і Харід. Від Харіда виходила лише хвиля зосередженої зацікавленості. Аж раптом винахідник насторожився і витріщився на тих трьох, що привернули увагу Таріса секундою раніше. Ач, розумний який, швидко вирахував загрозу за якимись, лише йому відомими, ознаками. Мабуть, він і справді буде найкращим соратником з усіх можливих.
- Тібор передав мені знак ентара і призначив виконавцем своєї волі на весь той термін, що буде відведений мені під таріонськими Зорями. - Таріс витягнув перед собою руку на якій було два перстені - один на вказівному пальці, другий на безіменному. На обох родових знаках було чітко видно ім'я. На одному – його власне, на іншому – Тібора Айміра.
- А звідки нам знати, що Тібор сам віддав його тобі? Можливо, ти забрав кільце силою! - це один із тих трьох. От і підтвердження того, наскільки вони небезпечні – інші сценарії, окрім силових, їм на думку не спадають.
Таріс розкрив свій гаман, закріплений на поясі, і дістав планшет. Десять пар очей дивилися на екран небаченого пристрою. Ті, хто сидів на галереї, зображення бачити не могли, але завмерли, прислухаючись.
- Сподіваюся, Рейсі, ти пам'ятаєш мене і впізнаєш, хоча минуло багато років. Через непередбачений виверт часу при переході я виявився молодшим за тебе. Але, якщо ти ще живий, і чуєш мій голос, значить Зорі, як і раніше, милостиві до нашого Дому, і він жодного дня не залишиться без керівництва... - Тібор звертався до свого небожа, а той слухав і по його щоках текли сльози. Рід ентарів Аймір існує! Нехай на Землі, не на Таріоні, але він не загинув від страшної хвороби і продовжується у віках.
- Але чому він не повернувся? - запитав хтось із членів правління, коли запис закінчився.
- Він повертався, - Таріс не збирався нічого приховувати, - але його зрадили. Правитель Рейтар винен у тому, що про повернення Тібора ніхто не знав. Щоб спокутувати гріх мого прадіда, я поклявся подбати про Дім Аймір і дотримувати  його інтересів серед Дев'ятки так, наче вони мої власні.
Коли збори було завершено Рейсі Аймір забажав поговорити з Тарісом наодинці:
- Я чув, що ти непоганий цілитель. Прошу, допоможи мені.
Таріс здивовано звів брови.
- Ні, - сумно усміхнувся старий. - Я не настільки ще з'їхав з глузду, щоб просити чогось неможливого. Зцілити мене не в змозі ніхто. Я прошу подарувати мені один день. Щоби в Залу до правителів я прийшов сьогодні своїми ногами.
- Ти розумієш, що це забере у тебе весь наступний час, хоч би скільки його не лишилося?
- Так. Я готовий. Мені потрібен лише нинішній день.
Джерело Рейсі було практично порожнім. Можливо, якби не звістка, принесена Тарісом, у ньому вже не було б і тих крапель, що й досі підтримували життя старого. Таріс вичерпав Джерело вщент. Жодної краплі енергії не залишив, все направив на фізичні сили. Після сеансу цілительства старий сам підвівся на ноги.
- Ходімо, синку, струсонімо Дев'ятку. Це буде цікаво. Я, до речі, пам'ятаю, як ти там з'явився вперше. І вдруге теж. Ти ж тоді на раз уклав Лотара догори лапками! Скільки тобі тоді було, років зо п'ять?
Таріс дістав пігулку жарознижуючого (дякую тобі, Вікторе, за "запасний парашут", дуже вчасно він знадобився), запив її з нової фляги і відкрив портал у палац:
- Ходімо, Рейсі. Сподіваюся і цього разу тебе не розчарувати.

***

До п'ятого дзвону залишалося ще більше години і за цей час Таріс хотів переговорити з Кейтаром. Він добре уявляв, який ефект викличе його поява у Дев'ятці в якості повноправного члена. Зрозуміло, всі відразу сприймуть це як виклик Лотарові та його спадкоємцю, бо хто ж іще може оскаржити тар у глави, як не першопроходець? І якщо на думку Лотара Тарісові більшою чи меншою мірою було начхати, то сваритися з Кейтаром він не бажав.
У своїх апартаментах спадкоємець був не один. Сам правитель вшанував у цей час сина своєю присутністю. Розмова у них, мабуть, була дуже серйозна, але Таріса пропустили без застережень, щойно він з'явився на порозі приймальні. Причому і охорона, і секретар вклонилися йому дуже шанобливо.
Лотар сидів у кріслі перед Кейтаром. Таріс ввічливо вклонився батькові і з радістю обійняв брата.
- Нарешті я бачу тебе на власні очі, - сказав той. - Ти навіть не уявляєш який я радий!
Але радів лише Кейтар, не батько.
- Ти завадив нам, Таріс, - невдоволено промовив Лотар.
- Чому ж, тату? - заперечив спадкоємець. - Все, що ти сказав, стосується і Таріса також.
- Яким це чином?! - Лотар гнівався, хоча по його обличчю цього помітно не було. - Хіба це він отримав вигідну шлюбну пропозицію? Це тобі, Кейтаре, запропонували взяти за жінку шляхетну дівчину, чий батько забезпечить тобі всіляку підтримку серед ентарів!
- Так, на Тарісове щастя, це не йому так підфартило! Це мені нав'язують сторонню панянку, яка не викликає у мене жодного інтересу, тоді як я маю кохану, передбачену ще п'ятнадцять років тому!
- Ким передбачену? - остаточно розлютився Лотар. - Моєю божевільною бабкою? Знаю я її передбачення! Мені вона напророчила, що я впізнаю свою наречену під час першого єднання, зіллюся з нею не лише тілом, а й душею. До одруження я перетрахав усіх жінок у палаці та ще половину Дому Сайгар на додачу, але нічого подібного ні з ким не відчув! Немає їх, суджених. Не існує! Дурниці все це.
- У мене є, - уперто повторив Кейтар. - Це Люсьяна, Тарісова ф'ямма. І я одружуся з нею, тільки-но вона досягне віку, навіть якщо ти будеш проти!
- Не заривайся, Кейтаре, - загарчав правитель, - Забув, що ти не єдиний мій син? Набридло бути спадкоємцем?!
- Та заради Зірок, батьку! Дім Го Ерр анітрохи не гірший за Дім Сайгар. Ррідон із задоволенням звалить на мене всі свої обов'язки, а я там хоч лад наведу!
Таріс збентежено переводив погляд із батька на брата. Це ж треба, які пристрасті! Схоже, Кейтар готовий попри все триматися за Люсь, якщо навіть  така загроза його не налякала.
- Слухайте, - вирішив він втрутитися. - Я прийшов сказати вам, що сьогодні увійду в Дев'ятку як повноправний представник Дому Аймір. Так що у тебе, Лотаре, як і раніше, є лише один спадкоємець. І це не я.
Ефект вибуху, бомба, що розірвалася. Вислови зі словника Тібора. До цього моменту Таріс не міг повною мірою осягнути їхній зміст - на Таріоні ж бомб немає, та й на Землі він стикався із цим породженням зла лише у відеоматеріалах. А тепер зрозумів. Шок. Повнісінький шок, настільки сильний, що з Лотара злетів його старанно виплеканий ментальний захист. 
У голові правителя б'ється, повторюючись у різних варіаціях, лише одна думка: “Кейтар не зможе здолати Таріса. Тепер моєму хлопчику ніколи не стати правителем, а я ж мріяв про це з самого його народження!”  
І думки Кейтара не залишилися для першопроходця таємницею. Брат же  захист від Таріса ніколи ставити не вмів. “Якщо я не стану правителем, то не зможу змусити Таріса віддати мені Люсь”, думав Кейтр.
Колись Тібор помітив, що Таріс будь-яку ситуацію вміє повернути собі на користь. Саме цим він і збирався зараз зайнятися.
- У мене немає намірів претендувати на тар, - заспокоїв він батька. - Більше того, я навчу Кейтара деяким прийомам, які допоможуть йому успішно пройти випробування, а потім і підтримаю його на виборах. Також я не маю наміру залишатися на Таріоні. Тільки-но Кейтар стане правителем і з'єднається зі своєю вайдорі, я повернуся на Землю.
- Що ти бажаєш натомість? - пожвавішав Лотар.
- Ви разом підтримуватимете  Дім Аймір навіть після того, як я піду, а ти, Лотаре, погодишся з наступником, якого я запропоную. Моє місце в правлінні Дому  Сайгар займе Гайсар, син Вальтена.
Цікаво, Тарісові це здалося, чи дійсно, почувши ім'я Вальтена, правитель злегка скривився? Лотар дуже швидко відновив свій захист, його емоції знову були надійно приховані від будь-кого, так що Таріс міг тільки вгадувати їх за мимовільними рухами та частотою дихання батька.
- А ти, Кейтаре, - продовжував першопроходець, -  навіть після вашого весілля, посприяєш Люсьяні у її заняттях наукою.
- Тобто ти згоден? - видихнув Кейтар.
- Ти остаточно ствердився  у своїх намірах, то чом би й ні? Та і хто я такий, щоб сперечатися з Зірками?
Безодня! Кейтар відкритий як розгорнутий кодекс. Зараз він просто  фонтанує своєю радістю і це може бачити будь хто з менталістів. Лице тримати змалку вміє, а емоції закривати так і не навчився. Негоже це для майбутнього правителя, у якого в Дев'ятці далеко не всі дружньо налаштовані. Доведеться навчити його ще й захист ставити…