Глава 28

Вільні від роботи дні зблизили їх ще більше.

Вони гуляли величезним містом і Ліна весь час боялася загубити Таріса в натовпі. Він сміявся з її страхів, а самому було приємно, аж серце завмирало.

Побували у школі, де вона колись вчилася. Ентар був вражений. Лишень в одному цьому закладі навчалося дітей утричі більше, ніж було студіозусів у Колисці! А таких шкіл в місті було безліч. А ще, от диво дивне, майже всі мудріші тут були жінками.

Навчальний день уже закінчився і більшість кабінетів було зачинено, але це не завадило Тарісу зависнути на стадіоні. Звичайні шкільні тренажери вразили його настільки, що він не пішов, доки не випробував їх усі.

- Якщо хочеш, будемо приходити сюди щовечора, - сказала Ліна.

- А можна?

- Звісно!

А коли він запитав чи можливо визначити його групу крові та резус-фактор, вона відповіла:

- Звичайно можна! Завтра вранці поїдемо до лабораторії, наші дівчата все зроблять. 

У лабораторії на Таріса чекав ще один сюрприз. Щоб отримати кров, не довелося розсікати судину. Вену йому прокололи тоненькою голкою, насадженою на трубку з поршнем.

Так ось чим користувався Толик, коли накачував себе дурманним зіллям! Чесно кажучи, це питання не давало Тарісові спокою від самого знайомства з Іванчуком-молодшим. Тоді, з хиткіх спогадів наркомана, ентар чітко виловив тільки голку і не міг зрозуміти, як влаштовано все інше. А виходить все так просто!

Результат аналізу порадував. У Таріса також виявилася перша група, резус мінус. Ще більше втішив висновок Віктора:

- Та ви просто ідеальна пара! Жодних конфліктів! Сам Бог наказав вам  плодитися.

Плодитися з Еліною Таріс хотів попри всі бабчині амулети разом узяті, але не зараз.

***

Іванчук дав про себе знати лише наприкінці наступного тижня. Він не з'явився особисто, а зателефонував Еліні, вибачився за довгу відсутність і повідомив, що в кіно піти не зможе, оскільки перебуває в Ісландії. Але квитки на спецсеанс чекають на Еліну та її друзів в офісі, у секретарки, причому фільм вони зможуть вибрати за своїм бажанням.

Кінотеатр, в який довгонога красуня проводила трьох гостей свого боса, призначався явно для VIP-клієнтів. Віктору та Еліні раніше бувати в таких закладах не доводилося. Розрахований зал був на кілька десятків місць, але цей сеанс зарезервували лише для них трьох. Для перегляду брат і сестра обрали "Аватар" - не новинка, але дуже видовищно і актуально, і, зрозуміло, не схибили. 3-D фільм справив на Таріса незабутнє враження і остаточно затвердив у думці, що землянам про Таріон краще не знати.

Ковзанка йому теж дуже сподобалася. Таріс і не уявляв, що така розвага можлива. Спочатку він довго вивчав ковзани, з побоюванням встав на лід, але під кінець уже виписував разом із Лінкою кола та  вісімки. Віктора цього дня з ними не було, запрошення співпало з його чергуванням.

А ось до тиру Іванчук вирішив супроводити Еліну особисто, про що й повідомив у листуванні, і попросив почекати його повернення. Обіцяних фотографій він теж поки що не надіслав, але це Ліна розуміла – зайнята людина, у відрядженні, немає можливості шукати старі фотки у альбомах.

***

Питання з грошима вирішилося несподівано. На вихідних Таріс з Еліною, прихопивши картини і етюдник, вирушили на арт-п'ятачок. І ось там один з художників відкликав Таріса убік.

- Слухай, Тарасе, – почав він. - А скажи-но мені, та шкіра, що твій ельфійський костюмчик зроблено, вона натуральна?

- Звичайно натуральна, - здивувався Таріс, а хіба буває інакша? Те, що його ім'я місцеві перекручують на свій лад, його не дивувало. Людське сприйняття так влаштоване, люди часто бачать звичне у незвичному. - Це  шкіра морського дракона, я сам його вполював.

- А що, у вас там, в Австралії, це дозволяється? Хіба воно не в Червоній книзі, той дракон?

Про Червону книгу Таріс ще не чув, але відповідати вирішив відносно до таріонських реалій:

- Дозволяється, але не всім.

- А-а, ну це ясно, у нас так само. Начебто всі перед законом рівні, але хто багатший, той рівніший. Слухай, а продай-но мені той костюмчик, га? У мене син зі шкірою працює, він ціну таким речам знає! А ти собі вдома ще настріляєш!

І Таріс продав. Плащ і халі за півтори тисячі доларів. А гроші віддав Ліні на господарство.

Тепер його совість була спокійна і він міг повністю присвятити себе вивченню того матеріалу, що надавала йому Земля. З ранку до ночі він просиджував в інтернеті, або  допитував Ліну, Віктора чи Тібора. І, до речі, він зрозумів, чому Еліна та її дід тепер майже не користуються своєю бібліотекою.