Глава 2

Вранці Яніза з'явилася у Зал Дев'яти, щоб оголосити про шлюб правителя. Однак, там її вже чекав ентар Го Ерр зі звинуваченнями на адресу Лотара. Нібито  вночі у нього викрали сестру, а сліди портала ведуть на острів Сайгара. Самому Ррідонові вдиратися до правителя незручно, тому він просить ентарів посприяти. А ті із задоволенням посприяли, з'явившись у  повному складі в спальню до молодят. Ще б пак, така розвага! Коли ще  трапиться подібний скандал.
Картина, що побачили правителі була вражаючою: Лотар і обидві жінки, що позбулися цноти не раніше як вчора, знайшлися на ліжку, непритомні. Ментальне обстеження не дало результату - у всіх трьох виявили амнезію, яка здавалася нездоланною. Мудріші, котрих закликали розібратися у справі, встановили лише, що у вино потрапив порошок маїри, і додали його туди навмисне. Але хто? Допросити під ментальним впливом Ррідона ніхто не здогадався - всі вважали його потерпілим. Оскільки подібного раніше не траплялось, з висновками поспішати не стали. 
- Можливо, з часом їхня пам'ять відновиться і ми довідаємося, що насправді сталося, - сказав мудріший Айкит, молодий цілитель з Лотарового роду. - Слабкість правителя до жінок добре всім відома, через те він і не зміг наповнити Джерело, але дві одразу в його ліжку? Такого з ним раніше не траплялося,  та й дівчата не з тих, що здатні на подібне. 
- Може їх примусили? - припустив  хтось із Дев'ятки. 
- А у це я взагалі не повірю. Ні до чого Лотарові примушувати когось, зазвичай дівчата самі йдуть до нього. Та й не згодився би він на таке порушення етичних норм. Тож нехай поки буде все як є, а ми почекаємо, доки правда не вийде назовні.
Лотар прийняв у родину обох дівчат, оселив їх на  жіночій половині палацу, а сам остаточно переїхав у свій дім на острові. Через кілька  декад з'ясувалося, що обидві жінки вагітні, та ніхто з них не виявив незадоволення, бо кожна вважала себе справжньою дружиною правителя. От тоді і вирішили визнати обох повноправними тарами [тара - дружина правителя], допоки не з'являться свідоцтва, які скасують це. 
Від такої новини Ррідон Го Ерр ледь не злетів  над Небесним Серпанком, настільки він був щасливий. У нього все вийшло! Залишилось тільки прибрати німе дівчисько, та це вже було другорядною і зовсім не складною справою [Небесний Серпанок - тонкий шар льодяного пилу, що вкриває всю планету за винятком полярних зон і  межує з іоносферою. Дрібні кристалики льоду, що складають  Серпанок, мають  високі відбиваючі властивості, тому на Таріоні немає темних ночей, а клімат рівний, без значних  перепадів температур].

***

Лотар був втішений. Красуня Тіері  дісталася йому за жінку, на всіх дев'яти островах панував мир - в активації тара не виникало жодної потреби, тож і зір  молодого правителя не погіршувався. Навпаки, зусиллями цілителя Айкита, туман, що заважав Лотарові бачити,  майже розсіявся. Про німу дівчину, яка мала б замінити йому очі, він навіть не згадував. Та й ніхто її не помічав. Лише Хранителька не забула про Тиїзу. Кожен день Яніза відвідувала її, виводила на прогулянку, приносила незвичайні ласощі, яких так хочется деколи вагітним. Разом вони шили дитячі речі і обирали ім'я для малюка,  Бо ім'я - це надзвичайно важливо. Ім'я завдає програму на все життя. Обидві були впевнені, що народиться неодмінно хлопчик.
- Може, Естар? - запропонувала Яніза.
Майбутній правитель. Це ім'я здавалося Хранительці дуже вдалим, але Тиїза похитала головою. Потім взяла в руку паличку  і написала на піску власний варіант.
Таріс. Справжній правитель. Той, що опанував таром.
- Ти впевнена?  - перепитала Яніза. - Це ж не просто ім'я, це - доля.
- Так, це його доля, тож все вірно, - ментальна відповідь майбутньої матері не забарилася.

***

Найстрашніше сталося за три дні до пологів. Тому-то вони і відбулися  раніше. Вранці того дня  Тиїзу знайшли у садку, на доріжці, з пробитою головою. Поруч нікого не було,  вона стікала кров'ю і незрозуміло було, почалися перейми до того, як вона розбила голову, чи після. Мудріший цілитель з Хранителькою віднесли її до Джерела, саме там дитя з'явилося на світ. Та жодного крику чи навіть схлипу не почули від маляти Яніза та Айкит. Кволе тільце без ознак життя повисло в долонях цілителя. А поруч - мати, і їй також не вижити…  Якби у Джерелі була вода, Хранителька врятувала б їх обох. Але води там майже не було. Лише кілька іскристих крапель вдалося спіймати Янізі. Вона злегка змочила ротик новонародженого і той одразу ж закричав. Краплі крови з розсіченої пуповини впали на білу поверхню каменя, на якому лежала Тиїза, та одразу випарувалися, не залишивши по собі а ні сліду. Джерело жадібно поглинуло першу жертву новонародженого ентара, тим самим прийнявши його чистоту у свою основу.
- О, мій маленький Таріс, - шепотіла вражена Хранителька, - ти зможеш відродити Джерело, я вірю в це! Дякую тобі, донечко, за такий безцінний дарунок.
Та молода мати вже не почула тих слів. Душа її злетіла до Небесного Серпанку і далі - до Зірок. Однак і Хранителька І Айкит зрозуміли, що саме чистий дар Тиїзи утворив ті бесцінні краплі енергії, що дозволили вижити  майбутньому правителю.
Дівчинку було шкода, але  довго сумувати за нею не було часу. Теперь якнайшвидше треба було передати новонародженого Лотарові. Лише взявши хлопчика на руки, він визнає його своїм сином.
В цей же час  Лотар Сайгар самостійно, не довіряючи  цілителям, прийняв дитя у Тіері, жінки, яку кохав. Немовля назвали Кейтаром, що з давньої мови перекладалося як  Захисник тара. Таке ім'я обрала Тіері, допомога Хранительки їй для цього не знадобилася. Вибір коханої дружини Лотару дуже сподобався, напевне він сам не впорався би краще.

***

Правителю доповіли, що на його другу жінку, можливо, замахнулися, але він не звернув на це уваги, бо був зайнятий набагато важливішим питанням, лише звелів розібратися і не завдавати йому клопоту. В той момент його найбільше цікавило, що саме так сильно налякало його кохану, що в неї почалися пологи. Сама Тіері відмовилася про це говорити, а наполягати Лотар не ризикнув, щоби не викликати ускладнень. А потім, коли дитя народилося, він взагалі  забув про все, настільки був щасливий. Нарешті у  нього є син! Такий жаданий наступник. 
Бажання  Янізи терміново зустрітися з  правителем видалося Лотару вкрай невчасним. Однак, не задовольнити його він не міг, адже старенька була не лише головною Хранителькою, а ще і його найближчою родичкою. Тож він віддав Кейтара няньці і вирушив на чоловічу половину, в Зал Дев'яти, где і мала відбутися зустріч. 
Явилася бабка не сама, а в супроводі свого мудрішого вихованця.
- Лотаре, правителю Дома Сайгар, - Айкит почав з офіційного звернення, чим неабияк здивував свого вінценосного  кузена. Потім узяв зі столу тар і простягнув Лотарові. Вимагає присутності всіх регалій? Такого офіціозу правитель не очікував, але начепив  вінець на голову і тільки тоді помітив на руках у Янізи дитину. Невже та, інша, теж народила?
- Тиїза з Дому Го Ерр, - між тим урочисто промовляв Айкит,  - твоя дружина, визнана Джерелом, сьогодні пішла від нас до Зірок. Вона залишила тобі сина. Прийми його!
І поки Лотар не оговтався від шокуючої новини, Хранителька швиденько підійшла і передала йому дитину.
- Його звуть Таріс. Джерело могутності ентарів визнало його! 
Зморшкувате синє личко хлопчика анітрошки не  сподобалося батькові.
- Навіщо ви його принесли? Що я з ним маю робити? Таке  кволе! - Лотар добре знав, як повинне виглядати здорове немовля. Лише чверть години тому він розглядав Кейтара - гарного, міцного, голосистого. Аби довести свої слова Лотар поклав дитину на стіл і грубо розгорнув. Непорозуміннячко, що гордо звалося Тарісом, насправді виявилося ще більш жалюгідним, аніж здавалося на перший погляд. У відповідь на різку дію хлопчик навіть не заплакав, а лише тихо заскавчав. 
- Захисти його, він цього потребує! - Бабка не просила, вона вимагала. - Захисти так, як можеш тільки ти! Так, як тебе захистив колись твій батько! Активуй тар і проголоси формулу впливу!
Хранителька Всіх Домів вимагала неможливого. Звичайно, життя віддавати за Таріса ніякої потреби не було, маля потребувало лише додаткових сил, але кожна активація підсилювача відбирала  у правителя частку зору. На таку жертву він міг згодитися лише заради справжнього спадкоємця.
- Ні, - скривився Лотар. - Мене не цікавить ця дитина, що б ви там не казали. Я не буду заради нього активувати тар! Цей хлопчик занадто слабкий, можливо він і року не проживе.  Таке дитя не може бути обранцем Джерела. Я визнав  себе його батьком, хоча не пам'ятаю, чи спав з  його матір'ю, чого ви ще хочете?! Подальша доля цієї дитини мене не хвилює. Моїм наступником буде Кейтар! 
Яніза спересердя плюнула під ноги внуку, підхопила зі столу дитину разом з пелюшками і,  гордо піднявши голову, попрямувала до виходу. Але біля порогу все ж спинилася:
- Сподіваюсь, через багато років це маля відповість тобі тим же!
Звичайно, це сталося ненавмисне - зупинилася Хранителька на тому самому місці де зазвичай стояв глашатай. Її голос, підсилений відлунням, що виникало завдяки архітектурі приміщення, став надзвичайно міцним. Невідомо, що спало на думку Лотару, а от Айкит повірив у те, що чує пророцтво.
Через кілька хвилин  Яніза і мудріший ступили до маленької кімнати на жіночій половині, де мешкала молоденька вдовиця з синочком. Колись Лотар був прихильним до цієї жінки, от і дозволив їй, заради дитини, залишитися у палаці. 
- Ясного дня тобі, Гайяно, - поздоровкався Айкит. - Це син Тиїзи. - Мудріший вказав на немовля, що тримала Хранителька. -  Одразу після народження він втратив матір. Нагодуй його!
Жінка поклала в люльку своє дитя, котре перед тим колисала, і взяла у Хранительки сирітку. Про долю Тиїзи вона вже чула і була дуже перелякана. Якщо законну жінку правителя не пожаліли, то чого очікувати їй, нікому не відомій і беззахисній вдові? Адже у неї так багато заздрісників, які вважають, що милість Лотара дісталася їй не по праву!
- Іди до мене, крихітко, - ласкаво промуркотіла Гайяна, прикладаючи дитину до грудей. Маля вчепилося в сосок  і взялося жадібно смоктати. Яніза і Айкит задоволено позирали на нього.
- Пішли з нами, Гайяно, - сказала Хранителька. - Ти потрібна  нашому маленькому ентарові. Заміни Тарісу матір, і він стане справжнім братом твоему Гайсару.
Невдовзі у цю ж кімнатку заглянула прислужниця Лотара. Її прислали по Гайяну. Спадкоємця треба було годувати, а груди Тіері одразу  після родів перетягнули полотном, щоби в них не з'явилося молоко. Але вдовиці, що правитель обрав годувальницею, на місці не було. В кімнатці не залишилося нічого, що нагадувало би про неї чи її дитину.