Глава 2

Вранці Яніза з’явилася у Залі Дев’яти, щоб оголосити про шлюб правителя. Однак там її вже чекав ентар Го Ерр зі звинуваченнями на адресу Лотара. Нібито вночі у нього викрали сестру, а сліди порталу ведуть на острів Сайгара. Самому Ррідону вдиратися до правителя незручно, тому він просить ентарів посприяти справедливості. А ті із задоволенням посприяли, з’явившись у повному складі в спальню до молодят. Ще б пак — така розвага! Коли ще трапиться подібний скандал.

Картина, що побачили правителі, була вражаючою: Лотар і обидві жінки, що позбулися цноти не раніше як учора, знайшлися на ліжку непритомні. Ментальне обстеження не дало результату — у всіх трьох виявили амнезію, яка здавалася нездоланною. Мудріші, котрих закликали розібратися у справі, встановили лише, що у вино потрапив порошок маїри і додали його туди навмисно. Але хто? Допитати під ментальним впливом Ррідона ніхто не здогадався — всі вважали його потерпілим. Оскільки подібного раніше не траплялося, з висновками поспішати не стали.

— Можливо з часом пам’ять постраждалих відновиться, і ми довідаємося, що насправді сталося, — сказав мудріший Айкит, молодий цілитель з Лотарова роду. — Слабкість правителя до жінок добре всім відома, через те він і не зміг наповнити Джерело, але дві одразу в його ліжку? Такого з ним раніше не траплялося, та й дівчата не з тих, що здатні на подібне.

— Може він примусив їх? — припустив хтось із Дев’ятки.

— А у це я взагалі не повірю. Ні до чого Лотарові примушувати когось — зазвичай дівчата самі йдуть до нього. Та й не наважився би він на таке порушення етичних норм. Тож нехай поки буде все як є, а ми почекаємо, доки правда не вийде назовні.

Лотар прийняв у родину обох дівчат, оселив їх на жіночій половині палацу, а сам остаточно переїхав у свій дім на острові. Через кілька декад з’ясувалося, що обидві жінки вагітні, та ніхто з них не виявив незадоволення, бо кожна вважала себе справжньою дружиною правителя. От тоді і вирішили визнати обох повноправними тарами, допоки не з’являться свідоцтва, які скасують це.

Від такої новини Ррідон Го Ерр ледь не злетів над Небесним Серпанком — настільки  він був щасливий. У нього все вийшло! Залишилося тільки прибрати німе дівчисько, та це вже було другорядною і зовсім не складною справою.

Примітка автора:

Тара — дружина правителя.

Небесний Серпанок — тонкий шар льодяного пилу, що вкриває всю планету, за винятком полярних зон і межує з іоносферою. Дрібні кристалики льоду, що складають Серпанок, мають високі відбивні властивості, тому на Таріоні немає темних ночей, а клімат рівний, без значних перепадів температур.

***

Лотар був втішений. Красуня Тіері дісталася йому за жінку, на  Дев’яти островах панували мир і спокій. В активації тара не виникало жодної потреби, тож і зір молодого правителя не погіршувався. Навпаки, зусиллями цілителя Айкита туман, що заважав Лотарові бачити, майже розсіявся. Про німу дівчину, яка в майбутньому мала замінити йому очі, він навіть не згадував. Та й ніхто її не помічав. Лише Хранителька не забула про Тиїзу. Кожен день Яніза відвідувала її, виводила на прогулянку, приносила незвичайні ласощі, яких інколи так хочеться вагітним. Разом вони шили дитячі речі і обирали ім’я для малюка. Бо ім’я — це надзвичайно важливо. Ім’я задає програму на все життя. Обидві були впевнені, що народиться неодмінно хлопчик.

— Може, Естар? — запропонувала Яніза.
Майбутній правитель. Це ім’я здавалося Хранительці дуже вдалим, але Тиїза похитала головою. Потім взяла в руку паличку і написала на піску власний варіант.

Таріс. Справжній правитель. Той, що опанував таром.

— Ти впевнена? — перепитала Яніза. — Це ж не просто ім’я, це — доля.
— Так, це його доля, тож усе вірно, — ментальна відповідь майбутньої матері не забарилася.

***

Найстрашніше сталося за три дні до пологів. Тому-то вони і відбулися раніше. Вранці того дня Тиїзу знайшли у садку, на доріжці, з пробитою головою. Поруч нікого не було, вона стікала кров’ю, і незрозуміло було, почалися перейми до того, як вона розбила голову, чи після. Мудріший цілитель із Хранителькою віднесли її до Джерела — саме там дитя з’явилося на світ. Та жодного крику чи навіть схлипу не почули від маляти Яніза та Айкит. Кволе тільце без ознак життя повисло в долонях цілителя. А поруч — мати, і їй також не вижити… Якби у Джерелі була вода, Хранителька врятувала б їх обох. Але води там майже не було. Лише кілька іскристих крапель вдалося спіймати Янізі. Вона злегка змочила ротик новонародженого, і той одразу ж закричав. Краплі крові з розсіченої пуповини впали на білу поверхню каменя, на якому лежала Тиїза, і миттєво випарувалися, не залишивши по собі й сліду. Джерело жадібно поглинуло першу жертву новонародженого ентара, тим самим прийнявши його чистоту у свою основу.

— О, мій маленький Тарісе, — шепотіла вражена Хранителька, — ти зможеш відродити Джерело, я вірю в це! Дякую тобі, донечко, за такий безцінний дарунок.

Однак молода мати не почула тих слів. Душа її вже злетіла до Небесного Серпанку і далі — до Зірок. Втім і Хранителька, і Айкит зрозуміли, що саме чистий дар Тиїзи утворив ті безцінні краплі енергії, що дозволили вижити майбутньому правителю.

Дівчинку було шкода, але довго сумувати за нею не було часу. Тепер якнайшвидше треба було передати новонародженого Лотарові. Лише взявши хлопчика на руки, він визнає його своїм сином.

Яніза і Айкит - свідки народження Таріса.

У цей же час Лотар Сайгар особисто, не довіряючи цілителям, прийняв дитя у Тіері, жінки, яку кохав. Немовля назвали Кейтаром, що з давньої мови перекладалося як Захисник тара. Таке ім’я обрала Тіері, допомога Хранительки їй для цього не знадобилася. Вибір коханої дружини Лотару дуже сподобався, напевне, він І сам не впорався б краще.