Глава 1

Єва Ромік
ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ МРІЇ

          Для втілення мрій перешкод не існує. Омріяне здатне збуватися поза зусиллями мрійника.

Книга 1
ВІЗИТ З ЧОРНОГО ХОДУ

Частина 1
Першопроходець

Епідемія незнаної досі хвороби стала ще одним лихом у довгій низці катастроф, що спіткали бідолашний Таріон. Звідки взялася пошесть, ніхто не зрозумів, але люди захворіли одночасно на всіх дев'яти островах і невдовзі почали помирати. Поховальні вогнища палали і вдень і вночі, осяваючи своїм зловісним полум'ям кожен клаптик таріонского суходолу. Правитель кілька діб складав формулу впливу, але вперше у житті не впорався з нею. Не допомогли ні суворий піст, ні відмова від сну - формула не складалася.
Чотири дні тому смерть завітала і в родину правителя. Один за одним померли всі його брати і племінники. Вчора цей світ покинула дружина тара. З ентарів правлячого роду здоровими залишилися лише сам Янтар та його син Лотар. Далі зволікати було годі. Хоча формула і не була завершена, вона могла спрацювати, якщо вкласти в неї власне життя.

Сьогодні вранці Янтар зважився на це. Єдиною людиною, яку правитель забажав побачити перед активацією тара, була Яніза, Хранителька всіх Домів. Вона  покинула хворих і прийшла у палац за першим покликом. А ледь побачила виснаженого Янтара, одразу все зрозуміла.

- Формули немає, але ти зважився на останній крок, - сказала Хранителька. 

- Так. Інакше не виходить, а часу обмаль. Я не можу допустити щоб захворів Лотар.

Яніза мовчки дивилася на свого правителя. Її обличчя не відображало жодної емоції, але серце захлиналося болем. Янтар зупинить епідемію, врятує Лотара і ще мільйони таріонців, а хто допоможе їй, Хранительці? Адже вона втратить його, Янтара, свій найбільший скарб і найніжнішу любов. Її серце назавжди залишиться розбитим, але знати про це не повинен ніхто, і в першу чергу сам Янтар. Бо його тягар і так надзвичайно важкий. 

Не зронивши ні пари з вуст, жінка слухала правителя.

- Лотар молодий, проте сильний. Сильніший за всіх, кого я знаю. Він переможе у змаганні,  отримає тар і буде хорошим правителем. Прошу тебе лише про одне - обери йому дружину. І не з ближніх Домів, а з тих, із ким Сайгари не сходилися давно. У нього з обраницею не повинно бути жодної краплі спільної крові!

Хранителька вклонилася правителю і поставила перед ним на стіл порожню чашу, старовинну посудину із синього мерехтливого каменю. Потім взяла ментальний підсилювач, зроблений у вигляді вінця, та подала Янтарові.

- Мамо, - раптом сказав він. - Побудь зі мною до кінця.

- Так, синку, - відгукнулася ЯнІза.

До вечора багаття на островах згасли. Палало лише одне, у самому серці острова Сайгар. Таріон проводжав до Зірок свого великого правителя. У чаші, що Хранителька тримала в руках, хлюпотіла вода - дарунок чистої душі її сина.

Правитель Янтар, його спадкоємець Лотар і Хранителька Яніза.

Примітка автора:

Ентар - спадковий титул очільника Дому. Ентарами є, як сам глава, так і всі його нащадки, незалежно від статі.

Тар - підсилювач ментального випромінювання, прилад, за допомогою якогоправитель може впливати на сили природи, а також на емоції і думки людей. Іноді таром називають самого правителя.

***

Три роки по тому.

- Пробач, Ррідоне, брате мій, пробач! Я сподобалась Лотарові! Це Хранителька обрала Тиїзу!

Розкішна золотоволоса жінка обхопила коліна могутнього воїна, намагаючись вимолити прощення за те, що не виправдала надій і через те позбавила брата заповітної мрії. Це вона повинна була лежати зараз на шлюбному ложі з молодим правителем. Це вона повинна була стати матір'ю спадкоємця, а Ррідон в майбутньому отримати жаданий тар! Адже її брат такий гарний! Вінець правителя був би йому до лиця. І він цілком заслуговує найвищої влади, бо турбується насамперед не про себе, а  про свій Дім. Нехай вони не мають підтримки Дев'ятки, а мудріші з Колиски не шанують їх належно, нехай їм ніколи раніше не вдавалося заволодіти таром, на цей раз все могло би вийти. Ррідонів план був воістину геніальним! І виник він в його голові в ту хвилину коли Хранителька оголосила, що буде шукати дружину правителю в Домі Го Ерр.

Тар, головний символ влади Таріонських Домів, дістався Лотарові Сайгару в дуже молодому віці. Юнакові тоді ледь минуло  шістнадцять. Після смерті батька, він очолив Дім Сайгар і успадкував місце за Столом Дев'яти. А потім виборов собі право на верховну владу, краще за всіх впоравшись з ментальним підсилювачем. Нікого це не здивувало, бо ось уже сотню літ ентари з Дому Сайгар вважалися найсильнішими на Таріоні менталістами і міцно тримали вінець у своїх руках. Та без "сюрпризу" не обійшлося. Можливо через те, що був Лотар занадто молодий, а може тому, що Джерело сили ентарів практично вичерпалося і підкріпити правителя було нічим, кожна активація тара завдавала непоправної шкоди здоров'ю юнака. Він поступово втрачав зір. А саме на це відчуття спирався його дар.

Лотар розумів, що тримає вінець лише доти, доки бачить, бо навіщо незрячому зброя, якою він не може скористатися? Він був відповідальним правителем і вважав, що світ, який позбувся Джерела, не повинен втратити ще й тар - основу свого буття. Рід Сайгарів необхідно було продовжити, і якнайшвидше. Тож він згодився на пошуки нареченої.