Оновлення 54

Дивно, перший сеанс з Ерентаром мав на меті лише діагностику, а почуватися після нього Мартін став набагато краще. От тільки муляло йому одне — Його Величність і всі негаразди, пов’язані з королем. Він знав, що на Шардені батька цілком успішно прооперували, і ведеться йому зараз непогано. Так Веста сказала. Вона, хоч і не спілкувалася зі старим із часу свого вигнання, але у неї були свої канали. І все ж Мартін вирішив переконатися на власні очі і сам зателефонував Олександру. Адже король виявив колись турботу про його стан? От і він задумав проявити увагу.

Пріоритетним зв’язком Мартін ніколи не користувався, але й на звичайний виклик Олександр відповів без зволікання.

Щоб не лякати хвору людину своєю зеленою мордякою, відеозв’язок принц вмикати не став, обмежився тільки звуком. А от сам побачив короля у всій красі — змарніле обличчя, на якому додалося зморшок, блідість, незвична сутулість і надмірна худорлявість, помітна неозброєним оком. Усі ознаки важкої хвороби. Здавалося, за той час, що вони не бачилися, король зменшився у розмірах чи не вдвічі. От безодня! Як же воно вдарило по старому!

— А ти чого не покажешся? — запитав Олександр замість привітання.

— Лякати тебе не хочу, — відізвався Мартін.

— Та не злякаєш, знаю я все. І про лице, і про руку. Горе ти моє. Вічно з тобою щось не гаразд!

Мартін увімкнув відеозв’язок. І, дивлячись в очі батька, раптом осягнув: саме через нього, сімнадцятого принца, батьківське серце і не витримало. Це звістка про таріонський напад так підкосила Його Величність!

Король начебто й менталістом ніколи не був, але зрозумів, про що син думає, і відповів на незавдане питання:

— Як подумав, що можу втратити тебе ще раз, так і не витримав.

І Нела колись казала, що боїться втратити його знову…

— Я заходив у Сегонську базу, — буркнув Мартін. Не звик він до подібної відвертості і тепер не знав, як поводитися, от і вирішив змінити тему. — І чого було не сказати про матір?..

— Ти єдина моя дитина, Мартіне, чиєї матері немає на цьому світі. Гадаєш, таке можна говорити десятирічній дитині?

«Ех, погано ти знаєш дітей, Ваша Величносте, — промайнуло в голові. — Насправді діти набагато витриваліші, ніж дорослі. Інфаркт від скорботних новин їх точно не хапає, зате скількох проблем можна уникнути, якщо дитина знає правду».

Але Мартін промовчав, і тепер вже король змінив тему:

— Я розповів Шарді про пророцтво, — несподівано сказав він.

— І що?

— Він не розуміє… Ледь не сміявся. Не вірить.

— Я також не вірю! — раптом видав Мартін. — Не в пророцтво, а в те, що у тебе щось вийде.

— Чому? Все ж складається, як передбачено: два Доми, дитина, зачата в коханні. Ти ж кохаєш свою дружину? Тільки не відмовляйся, все одно не повірю.

— Та чого б мені відмовлятися… от тільки це не єдина умова для народження першопроходця. Його мати повинна бути Хранителькою, дитям Першої Ночі. А при всій моїй повазі до Шарді, я маю сумнів, що він зберігав цноту аж до одруження.

Тут Марс швиденько прикусив язика, бо зрозумів, що майже вибовкав таємницю народження Арнель. Втім, король на це уваги не звернув.

— Якщо ти такий розумний і так багато знаєш, — насмішливо сказав він, — то заглянь ще разок на свою сегонську сторінку і прочитай її уважніше.

В цілому розмова з батьком справила на Мартіна позитивне враження. І здивувала, особливо коли наостанок старий передав вітання Весті.

А на сторінку свою принц зайшов і дійсно побачив там багато цікавого, на що минулого разу уваги не звернув.

Яйцеклітину у Далії Сайгар було вилучено у віці вісімнадцяти років, коли вона ще не досягла повноліття, а отже, була незайманою дівчиною. Причиною такої поспішності стала та сама планетарна катастрофа, наслідки якої Марс із Нелою розкопували на Таріоні. Указом Валентина всі ентари тоді залишили свій біоматеріал у генетичному банку. Причому зробили це не один раз — так намагалися зберегти насліддя давніх володарів ментальної сили. І в тому, що одна з яйцеклітин загубилася, не було нічого дивного — вихід людей з планети це завжди безлад і плутанина.

Біоматеріал короля також вражав своєю датою. Виявляється, для запліднення зразки використовувалися у зворотному порядку — від свіжішого до старішого. Тобто Лев, найстарший із штучно зачатих принців, був генетично молодшим за Мартіна, що народився останнім. А матеріал, що надав Мартінові життя, було забрано у короля в день дев’ятнадцятиріччя — і вже напевно до того, як до нього вперше завітала дівка з секс-обслуги.

Отже, дитям Першої Ночі був саме він, Мартін, а не Нела. Втім, для одержання бажаного результату не мало жодного значення, хто з батьків є носієм гену сили.